Кто звонил с номера 0442477208

Мне пришло сообщение с требованием оплаты несуществующего долга.

Что за беспредел?

Звонили с номера 0442477208, я на незнакомые номера вообще редко отвечаю, вот и на этот звонок не ответил, но вскоре мне пришло СМС с требованием оплатить долг по абонплате за интернет Киевстар иначе я буду занесен в черный список и комне будут применены санкции! Дело в том что у меня подключено две линии Киевстар-интернет, одну из них я отключил на время, а потом забыл продлить срок отключения и мне набежало долга аж 2,80 грн. Я позвонил на Киевстар и поинтерисовался кто комне звонит и с какой целью, в ответ услышал - что задолженность есть и выяснять нужно с теми кто звонит, как ее погасить. Но ведь я не пользуюсь услугой - она отключена, а долг возник ввиду того что я забыл на два дня что нужно продлить отключение линии. В общем одни (Киевстар) - обнаглели, а другие (Примоколект) - охренели от счастья!

Ладно ребята. Все, что мы тут с вами пишем хорошо, но  это просто чат и наше мнение. А вот сайт Государственный реестр судебных решений - это не хухры мухры :)
В строке "Пошук за контекстом" вписываем нашу чудо-компанию "" Компанія з управління активами  Прімоколект-Капітал ". Я еще задала последние шесть лет ( с 01.01.2006 по 19.06.2012) и Форма судового рішення : рішення.
Что же я получаю? Всего 7 решений!!! Из них три от нас с вами -пострадавших. И мы выиграли, а остальные  от  нашей чудо-компании при покупке долгов по которым уже есть судебные решения и люди платят.
http://www.reyestr.court.gov.ua/Page/26
Кто не может проити по ссылке , читайте:

РІШЕННЯ №2-1184/11

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2011 року Франківський районний суд м.Львова в складі:

головуючого-судді Мартинишин М.О.

при секретарі Кметь Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1

до ТзОВ «ПрімоКолект. Центр грошових вимог»,

третя особа: ПАТ КБ «Правекс-Банк»

про відшкодування шкоди завданої честі, гідності та ділової репутації та стягнення моральної шкоди, -


ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся з позовом до відповідача з вимогою відшкодування шкоди завданої честі, гідності та ділової репутації та стягнення моральної шкоди. Свої вимоги обґрунтував тим, що протягом 2010 року на домашній телефон його батьків НОМЕР_1, АДРЕСА_1 який зареєстрованого на його батька ОСОБА_2 поступали дзвінки від абонентів, що представлялись працівниками відповідача з вимогою до нього сплатити борг по кредиту ПАТ КБ «Правекс-Банк» та на вказану адресу поступили листи із незаконними вимогами. Він неодноразово пояснював представникам відповідача, що в нього зобовязань перед ПАТ КБ «Правекс-Банк», жодних кредитів не оформляв. Він також повідомив працівникам відповідача, що за адресою, де встановлено домашній телефон його батьків НОМЕР_1, АДРЕСА_1, він фактично не проживає, просив їх не турбувати по даному питанню його батьків та надав свій контактний телефон НОМЕР_2. Однак відповіді на свої звернення він не отримав, дзвінки на телефон його батьків з вимогами та погрозами продовжувались, а з листопада 2010 року вони стали щоденними, та йшли з автомата автовідповідача. Внаслідок таких дій відповідача у нього погіршились стосунки з батьками, репутація його в очах батьків погіршилась. На фоні такої напруженої психологічної ситуації в нього погіршився звичний ритм життя, погіршився сон. Через постійні конфлікти з працівниками ТзОВ «ПрімоКолект. Центр грошових вимог»він не може нормально зосередитись на роботі, значно впала продуктивність його праці, внаслідок чого виникли проблеми з його керівництвом. Крім цього, сусіди по будинку запитують його батьків, що за боргові проблеми в нього, їхнього сина. Вважає, зо діями працівників відповідача порушено його особисті немайнові права, нанесено йому шкоду його честі гідності та ділової репутації, яку оцінює в 100000 грн. та моральну шкоду, яку також оцінює в 100000 грн. Просить позов задовольнити.

В судовому засіданні позивач позов підтримав повністю з мотивів викладених в позовній заяві. Просить позов задовольнити .

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що 11.06.2010 року між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ТзОВ «ПрімоКолект. Центр грошових вимог»укладено Договір про надання послуг №97-02/5Д, яким покладено обовязок на Банк надання інформації про боржників. 25.08.2010 року Банк надав їм замовлення №8 з переліком необхідної інформації про боржників, в тому числі і про гр.ОСОБА_1. У вказаному замовленні було вказана інформація, що заборгованість гр.ОСОБА_1 виникла на підставі кредитного договору №397656-1-041-7 від 15.08.2007 року, загальний розмір якої складає 6298,40 грн., а строк прострочення платежу становить близько 720 днів. Листи та дзвінки на телефон згідно поштової адреси АДРЕСА_1 наданої банку напрялись позивачу, які відповідають адресі, що зазначена у кредитному договорі та адресі зазначеній позивачем у позовній заяві. Вважає, що відповідачем правомірно на підставі замовлення ПАТ КБ «Правекс-Банк»та у відповідності до чинного законодавства, здійснювало комплекс заходів спрямованих на ліквідацію(зменшення) заборгованості позивача. Крім цього позивачем не надано доказів якими та чиїми неправомірними діями було задано моральну шкоду у розмірі 200000 грн.. Просить у позові відмовити.

Представник третьої особи у судове засідання, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце слухання справи, не зявився. В письмових запереченнях проти позову заперечив, просить виключити ПАТ КБ «Правекс-Банк» з числа третіх осіб у звязку з уступкою боргу, посилаючись на те, що 24.01.2011 року між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір від 24.01.2011 року, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором «397656-1-041-7 від 15.08.2007 року переходить від ПАТ КБ «Правекс-Банк»до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», а в свою чергу 30.03.2011 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»та ТОВ «Компанія з управлінням активами «Прімоколект Капітал»укладено Договір купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги №30/03/2011-01, згідно якого відбулось переуступлення прав вимог. Тому відповідач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являються боржниками ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», в тому числі і гр.ОСОБА_1.

Згідно ст.169 ЦПК України суд вважає, що справу слід слухати у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши думку позивача та представника відповіадча, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, зясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Частиною 1 статті 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоровя, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Наведене положення стисло відтворює зміст концептуальних засад преамбули Загальної декларації прав людини.

Відповідно до ст. 28 Конституції України, кожен має право на повагу до його гідності, ніхто не може бути підданий такому поводженню, що принижує його гідність.

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних обєктів судового захисту.

Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю повязується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обовязків.

Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобовязаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Будучи особистим немайновим правом, що забезпечує соціальне буття фізичної особи, право на повагу до гідності та честі захищається нормами Цивільного кодексу України.

Так, ст. ст. 270 і 297 ЦК України встановлено, що відповідно до Конституції України фізична особа має право на повагу до гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Також фізична особа має право на недоторканість своєї ділової репутації та може звернутись до суду з позовом про її захист, що передбачено ст. 299 ЦК України.

Під поняттям ділової репутації розуміють усталену оцінку фізичної особи, що ґрунтується на наявній інформації про її позитивні та негативні суспільно-значимі діяння, як правило, в певній сфері, що відома оточуючим, і в силу цього відображена в суспільній свідомості, як думка про особу з точки зору моралі даного суспільства чи соціальної групи.

За правилом ст. 275 ЦК України, фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист такого права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу.

Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.

Вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві.

Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

На підставі ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим у відповідності до норм ЦПК в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін.

Згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Зі змісту ч. 1 ст. 60 ЦПК України вбачається, що доказування тих обставин, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, є обовязком цієї сторони.

Представником відповідача у судому засіданні не підтверджено законність вимоги до позивача сплатити борг по кредиту ПАТ КБ «Правекс-Банк»№397656-1-041-7 від 15.08.2007 року, оскільки особисті відомості, дані про батьків та відомості про зайнятість позивача не відповідають дійсності із даними при оформленні кредиту. Суд вважає, що заперечення представника відповідача є необґрунтовані, позовні вимоги не спростовані, тому суд діє в такому випадку відповідно до положень ст.ст. 10, 60 ЦПК України.

Позивачем надано достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження приниження його честь, гідність та ділової репутації відповідачем та спричинення цим йому моральної шкоди, а представником відповідача не спростовано вимоги позивача по даній вимозі.

Діями ТзОВ «ПрімоКолект. Центр грошових вимог»порушено особисті немайнові права позивача, які виразились у телефонних погрозах на телефон - НОМЕР_1, встановлений за адресою проживання батьків позивача - АДРЕСА_1 працівниками відповідача та у листах відправлених на вказану адресу з незаконною вимогою позивача сплатити борг по кредиту ПАТ КБ «Правекс-Банк», що супроводжує психологічний тиск як на позивача так і на його батьків.

Судом достовірно було встановлено у судовому засіданні факт порушення відповідачем права на повагу до гідності, честі та право на недоторканність ділової репутації позивача.

Суд вважає обґрунтованою думку позивача, оскільки дії відповідача в сторону позивача мають яскраво виражений негативний характер, принижують честь та гідність позивача з точки принципу людської моралі, принижують його ділову репутацію.

Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а також право на захист свого інтересу, який не суперечить принципам цивільного законодавства справедливості, добросовісності та розумності.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України в постанові №4 від 31 березня 1995року зі змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди»при заподіянні особі моральної шкоди обовязок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.

Судом встановлено, що ТзОВ «ПрімоКолект. Центр грошових вимог»завдала ОСОБА_1 моральну шкоду приниженням його честі, гідності та ділової репутації, оскільки в даному випадку мало місце порушення прав позивача, а саме: порушення конституційного права на повагу до честі, гідності та ділової репутації, яке закріплено в преамбулі Загальної декларації прав людини, гарантоване ст. 28 Конституції України та ст.ст. 270, 297, 299 ЦК України.

Фізична особа, особисте немайнове право якої порушено, в силу ст. 280 ЦК України має право на відшкодування майнової та (або) моральної шкоди, яку їй завдано у зв'язку з таким порушенням. Таким чином, підлягає відшкодуванню завдана фізичній особі матеріальна та (або) моральна шкода в результаті порушення будь-якого особистого немайнового права, що перелічені у главі 21 та 22 і перелік яких не є вичерпним.

Відповідно до ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає… у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (ст. 34).Разом з тим відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобовязаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обовязок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних обєктів судового захисту. Відповідно до п. 4 постанови №1 Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю повязується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обовязків.

Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»розяснено: якщо субєктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обовязок відшкодувати моральну шкоду.

Компенсація моральної шкоди - це вчинення стосовно людини, котрій спричинено таку шкоду порушенням її загальносоціальних (природних) прав чи свобод, певних дій, які спрямовані на усунення або ж послаблення в неї негативних психічних станів і процесів, викликаних - внаслідок цього порушення приниженням оцінки її гідності.

Право на компенсацію моральної шкоди - це можливість людини, котрій заподіяно таку шкоду внаслідок порушення її загальносоціальних (природних) прав чи свобод, вимагати від порушника його обовязку вчинити певні дії, спрямовані на усунення або ж послаблення в неї негативних психічних станів та процесів, викликаних (внаслідок цього порушення) приниженням оцінки її гідності; а також її можливості звернутися, в разі потреби, до компетентних національних чи міжнародних органів по примусове забезпечення виконання зазначеного обовязку.

У деяких випадках оцінка гідності людини стає безпосереднім, самостійним і, можливо, навіть єдиним обєктом умисного, цілеспрямованого її приниження. Але ця оцінка страждає також і тоді, коли відбувається порушення яких би то не було прав чи свобод людини. Підрив, руйнація гідності людини це неминучий ступник, соціальна «тінь»будь-чийого зазіхання на всяке її право, оскільки й у таких випадках у потерпілого зазвичай виникають почуття приниженості, образи й інші негативні переживання, стан психічної пригніченості тощо.

Таким чином, там, де є порушення якогось права людини чи якоїсь свободи, завжди потерпає її гідність. Отже, немає такого порушення права чи свободи людини, яке не призвело б до виникнення в неї конкретного права на компенсацію моральної шкоди, конкретної можливості вимагати такої компенсації.

Позивачем зазначено про завдання йому відповідачем моральної шкоди.

Визначаючи розмір компенсації моральної шкоди, суд виходить з принципів розумності та справедливості, а також враховує ступінь вини відповідача, глибину моральних страждань позивача, честь, гідність та ділова репутація якого була принижена, що порушило звичайний уклад його життя, спричинило моральні страждання.

З врахуванням наведеного, суд вважає, що заявлений розмір відшкодування позивачем у 100 000 гривень явно завищений.

Суд, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, визначає розмір грошової компенсації моральної шкоди, що підлягає стягненню з ТзОВ «ПрімоКолект. Центр грошових вимог»на користь позивача ОСОБА_1 у розмірі 10000 гривень, що є відповідним, співрозмірним і справедливим відшкодуванням.

Вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди в іншій частині не знайшли підтвердження, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

Таким чином, дослідив обставини справи, перевірив їх наданими доказами, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в заявлених ним межах та про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 30, 60, 169, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 15,16, 23, 277, 280, 297, 299 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

позов задовольнити частково.

Стягнути з ТзОВ «ПрімоКолект. Центр грошових вимог»на користь ОСОБА_1 10000(десять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди завданої честі, гідності та ділової репутації

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Мартинишин М.О.