Здесь нас много!! http://forum.finance.ua/topic55444.html?start=780
Ладно ребята. Все, что мы тут с вами пишем хорошо, но это просто чат и наше мнение. А вот сайт Государственный реестр судебных решений - это не хухры мухры :)
В строке "Пошук за контекстом" вписываем нашу чудо-компанию "" Компанія з управління активами Прімоколект-Капітал ". Я еще задала последние шесть лет ( с 01.01.2006 по 19.06.2012) и Форма судового рішення : рішення.
Что же я получаю? Всего 7 решений!!! Из них три от нас с вами -пострадавших. И мы выиграли, а остальные от нашей чудо-компании при покупке долгов по которым уже есть судебные решения и люди платят.
http://www.reyestr.court.gov.ua/Page/26
Кто не может проити по ссылке , читайте:
РІШЕННЯ №2-1184/11
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2011 року Франківський районний суд м.Львова в складі:
головуючого-судді Мартинишин М.О.
при секретарі Кметь Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1
до ТзОВ «ПрімоКолект. Центр грошових вимог»,
третя особа: ПАТ КБ «Правекс-Банк»
про відшкодування шкоди завданої честі, гідності та ділової репутації та стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
позивач звернувся з позовом до відповідача з вимогою відшкодування шкоди завданої честі, гідності та ділової репутації та стягнення моральної шкоди. Свої вимоги обґрунтував тим, що протягом 2010 року на домашній телефон його батьків НОМЕР_1, АДРЕСА_1 який зареєстрованого на його батька ОСОБА_2 поступали дзвінки від абонентів, що представлялись працівниками відповідача з вимогою до нього сплатити борг по кредиту ПАТ КБ «Правекс-Банк» та на вказану адресу поступили листи із незаконними вимогами. Він неодноразово пояснював представникам відповідача, що в нього зобовязань перед ПАТ КБ «Правекс-Банк», жодних кредитів не оформляв. Він також повідомив працівникам відповідача, що за адресою, де встановлено домашній телефон його батьків НОМЕР_1, АДРЕСА_1, він фактично не проживає, просив їх не турбувати по даному питанню його батьків та надав свій контактний телефон НОМЕР_2. Однак відповіді на свої звернення він не отримав, дзвінки на телефон його батьків з вимогами та погрозами продовжувались, а з листопада 2010 року вони стали щоденними, та йшли з автомата автовідповідача. Внаслідок таких дій відповідача у нього погіршились стосунки з батьками, репутація його в очах батьків погіршилась. На фоні такої напруженої психологічної ситуації в нього погіршився звичний ритм життя, погіршився сон. Через постійні конфлікти з працівниками ТзОВ «ПрімоКолект. Центр грошових вимог»він не може нормально зосередитись на роботі, значно впала продуктивність його праці, внаслідок чого виникли проблеми з його керівництвом. Крім цього, сусіди по будинку запитують його батьків, що за боргові проблеми в нього, їхнього сина. Вважає, зо діями працівників відповідача порушено його особисті немайнові права, нанесено йому шкоду його честі гідності та ділової репутації, яку оцінює в 100000 грн. та моральну шкоду, яку також оцінює в 100000 грн. Просить позов задовольнити.
В судовому засіданні позивач позов підтримав повністю з мотивів викладених в позовній заяві. Просить позов задовольнити .
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що 11.06.2010 року між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ТзОВ «ПрімоКолект. Центр грошових вимог»укладено Договір про надання послуг №97-02/5Д, яким покладено обовязок на Банк надання інформації про боржників. 25.08.2010 року Банк надав їм замовлення №8 з переліком необхідної інформації про боржників, в тому числі і про гр.ОСОБА_1. У вказаному замовленні було вказана інформація, що заборгованість гр.ОСОБА_1 виникла на підставі кредитного договору №397656-1-041-7 від 15.08.2007 року, загальний розмір якої складає 6298,40 грн., а строк прострочення платежу становить близько 720 днів. Листи та дзвінки на телефон згідно поштової адреси АДРЕСА_1 наданої банку напрялись позивачу, які відповідають адресі, що зазначена у кредитному договорі та адресі зазначеній позивачем у позовній заяві. Вважає, що відповідачем правомірно на підставі замовлення ПАТ КБ «Правекс-Банк»та у відповідності до чинного законодавства, здійснювало комплекс заходів спрямованих на ліквідацію(зменшення) заборгованості позивача. Крім цього позивачем не надано доказів якими та чиїми неправомірними діями було задано моральну шкоду у розмірі 200000 грн.. Просить у позові відмовити.
Представник третьої особи у судове засідання, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце слухання справи, не зявився. В письмових запереченнях проти позову заперечив, просить виключити ПАТ КБ «Правекс-Банк» з числа третіх осіб у звязку з уступкою боргу, посилаючись на те, що 24.01.2011 року між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір від 24.01.2011 року, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором «397656-1-041-7 від 15.08.2007 року переходить від ПАТ КБ «Правекс-Банк»до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», а в свою чергу 30.03.2011 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»та ТОВ «Компанія з управлінням активами «Прімоколект Капітал»укладено Договір купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги №30/03/2011-01, згідно якого відбулось переуступлення прав вимог. Тому відповідач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являються боржниками ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», в тому числі і гр.ОСОБА_1.
Згідно ст.169 ЦПК України суд вважає, що справу слід слухати у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши думку позивача та представника відповіадча, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, зясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Частиною 1 статті 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоровя, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Наведене положення стисло відтворює зміст концептуальних засад преамбули Загальної декларації прав людини.
Відповідно до ст. 28 Конституції України, кожен має право на повагу до його гідності, ніхто не може бути підданий такому поводженню, що принижує його гідність.
Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних обєктів судового захисту.
Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю повязується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обовязків.
Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобовязаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Будучи особистим немайновим правом, що забезпечує соціальне буття фізичної особи, право на повагу до гідності та честі захищається нормами Цивільного кодексу України.
Так, ст. ст. 270 і 297 ЦК України встановлено, що відповідно до Конституції України фізична особа має право на повагу до гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Також фізична особа має право на недоторканість своєї ділової репутації та може звернутись до суду з позовом про її захист, що передбачено ст. 299 ЦК України.
Під поняттям ділової репутації розуміють усталену оцінку фізичної особи, що ґрунтується на наявній інформації про її позитивні та негативні суспільно-значимі діяння, як правило, в певній сфері, що відома оточуючим, і в силу цього відображена в суспільній свідомості, як думка про особу з точки зору моралі даного суспільства чи соціальної групи.
За правилом ст. 275 ЦК України, фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист такого права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу.
Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.
Вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві.
Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
На підставі ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим у відповідності до норм ЦПК в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін.
Згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Зі змісту ч. 1 ст. 60 ЦПК України вбачається, що доказування тих обставин, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, є обовязком цієї сторони.
Представником відповідача у судому засіданні не підтверджено законність вимоги до позивача сплатити борг по кредиту ПАТ КБ «Правекс-Банк»№397656-1-041-7 від 15.08.2007 року, оскільки особисті відомості, дані про батьків та відомості про зайнятість позивача не відповідають дійсності із даними при оформленні кредиту. Суд вважає, що заперечення представника відповідача є необґрунтовані, позовні вимоги не спростовані, тому суд діє в такому випадку відповідно до положень ст.ст. 10, 60 ЦПК України.
Позивачем надано достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження приниження його честь, гідність та ділової репутації відповідачем та спричинення цим йому моральної шкоди, а представником відповідача не спростовано вимоги позивача по даній вимозі.
Діями ТзОВ «ПрімоКолект. Центр грошових вимог»порушено особисті немайнові права позивача, які виразились у телефонних погрозах на телефон - НОМЕР_1, встановлений за адресою проживання батьків позивача - АДРЕСА_1 працівниками відповідача та у листах відправлених на вказану адресу з незаконною вимогою позивача сплатити борг по кредиту ПАТ КБ «Правекс-Банк», що супроводжує психологічний тиск як на позивача так і на його батьків.
Судом достовірно було встановлено у судовому засіданні факт порушення відповідачем права на повагу до гідності, честі та право на недоторканність ділової репутації позивача.
Суд вважає обґрунтованою думку позивача, оскільки дії відповідача в сторону позивача мають яскраво виражений негативний характер, принижують честь та гідність позивача з точки принципу людської моралі, принижують його ділову репутацію.
Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а також право на захист свого інтересу, який не суперечить принципам цивільного законодавства справедливості, добросовісності та розумності.
Як розяснив Пленум Верховного Суду України в постанові №4 від 31 березня 1995року зі змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди»при заподіянні особі моральної шкоди обовязок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.
Судом встановлено, що ТзОВ «ПрімоКолект. Центр грошових вимог»завдала ОСОБА_1 моральну шкоду приниженням його честі, гідності та ділової репутації, оскільки в даному випадку мало місце порушення прав позивача, а саме: порушення конституційного права на повагу до честі, гідності та ділової репутації, яке закріплено в преамбулі Загальної декларації прав людини, гарантоване ст. 28 Конституції України та ст.ст. 270, 297, 299 ЦК України.
Фізична особа, особисте немайнове право якої порушено, в силу ст. 280 ЦК України має право на відшкодування майнової та (або) моральної шкоди, яку їй завдано у зв'язку з таким порушенням. Таким чином, підлягає відшкодуванню завдана фізичній особі матеріальна та (або) моральна шкода в результаті порушення будь-якого особистого немайнового права, що перелічені у главі 21 та 22 і перелік яких не є вичерпним.
Відповідно до ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає… у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (ст. 34).Разом з тим відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобовязаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обовязок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних обєктів судового захисту. Відповідно до п. 4 постанови №1 Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю повязується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обовязків.
Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»розяснено: якщо субєктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обовязок відшкодувати моральну шкоду.
Компенсація моральної шкоди - це вчинення стосовно людини, котрій спричинено таку шкоду порушенням її загальносоціальних (природних) прав чи свобод, певних дій, які спрямовані на усунення або ж послаблення в неї негативних психічних станів і процесів, викликаних - внаслідок цього порушення приниженням оцінки її гідності.
Право на компенсацію моральної шкоди - це можливість людини, котрій заподіяно таку шкоду внаслідок порушення її загальносоціальних (природних) прав чи свобод, вимагати від порушника його обовязку вчинити певні дії, спрямовані на усунення або ж послаблення в неї негативних психічних станів та процесів, викликаних (внаслідок цього порушення) приниженням оцінки її гідності; а також її можливості звернутися, в разі потреби, до компетентних національних чи міжнародних органів по примусове забезпечення виконання зазначеного обовязку.
У деяких випадках оцінка гідності людини стає безпосереднім, самостійним і, можливо, навіть єдиним обєктом умисного, цілеспрямованого її приниження. Але ця оцінка страждає також і тоді, коли відбувається порушення яких би то не було прав чи свобод людини. Підрив, руйнація гідності людини це неминучий ступник, соціальна «тінь»будь-чийого зазіхання на всяке її право, оскільки й у таких випадках у потерпілого зазвичай виникають почуття приниженості, образи й інші негативні переживання, стан психічної пригніченості тощо.
Таким чином, там, де є порушення якогось права людини чи якоїсь свободи, завжди потерпає її гідність. Отже, немає такого порушення права чи свободи людини, яке не призвело б до виникнення в неї конкретного права на компенсацію моральної шкоди, конкретної можливості вимагати такої компенсації.
Позивачем зазначено про завдання йому відповідачем моральної шкоди.
Визначаючи розмір компенсації моральної шкоди, суд виходить з принципів розумності та справедливості, а також враховує ступінь вини відповідача, глибину моральних страждань позивача, честь, гідність та ділова репутація якого була принижена, що порушило звичайний уклад його життя, спричинило моральні страждання.
З врахуванням наведеного, суд вважає, що заявлений розмір відшкодування позивачем у 100 000 гривень явно завищений.
Суд, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, визначає розмір грошової компенсації моральної шкоди, що підлягає стягненню з ТзОВ «ПрімоКолект. Центр грошових вимог»на користь позивача ОСОБА_1 у розмірі 10000 гривень, що є відповідним, співрозмірним і справедливим відшкодуванням.
Вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди в іншій частині не знайшли підтвердження, а тому в їх задоволенні слід відмовити.
Таким чином, дослідив обставини справи, перевірив їх наданими доказами, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в заявлених ним межах та про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 30, 60, 169, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 15,16, 23, 277, 280, 297, 299 ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
позов задовольнити частково.
Стягнути з ТзОВ «ПрімоКолект. Центр грошових вимог»на користь ОСОБА_1 10000(десять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди завданої честі, гідності та ділової репутації
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Какой-то бред! Сначала звонили с киевских номеров, а ссылались на львовскую компанию Примоколект. Якобы я должен 4500 грн. по кредитке ПриватБанка, хотя кредиткой года три я не пользуюсь. Узнавал в приватбанке, там сказали, что два года назад я как будто брал кредит на 1600, хотя я давным давно кредитку погасил и выкинул. А теперь они проснулись!!!! Т.Е. два года, как они утверждают, ни писем, ни звонков, а сейчас прорвало??? Покажите мне хоть одну кредитную компанию, которая в случае ежемесячного неплатежа не начнет тут же выносить мозг??? А тут аж два года с лишним молчали. Это какой-то разводняк.
Здесь нас много!! http://forum.finance.ua/topic55444.html?start=780
Ладно ребята. Все, что мы тут с вами пишем хорошо, но это просто чат и наше мнение. А вот сайт Государственный реестр судебных решений - это не хухры мухры :)
В строке "Пошук за контекстом" вписываем нашу чудо-компанию "" Компанія з управління активами Прімоколект-Капітал ". Я еще задала последние шесть лет ( с 01.01.2006 по 19.06.2012) и Форма судового рішення : рішення.
Что же я получаю? Всего 7 решений!!! Из них три от нас с вами -пострадавших. И мы выиграли, а остальные от нашей чудо-компании при покупке долгов по которым уже есть судебные решения и люди платят.
http://www.reyestr.court.gov.ua/Page/26
Кто не может проити по ссылке , читайте:
РІШЕННЯ №2-1184/11
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2011 року Франківський районний суд м.Львова в складі:
головуючого-судді Мартинишин М.О.
при секретарі Кметь Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1
до ТзОВ «ПрімоКолект. Центр грошових вимог»,
третя особа: ПАТ КБ «Правекс-Банк»
про відшкодування шкоди завданої честі, гідності та ділової репутації та стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
позивач звернувся з позовом до відповідача з вимогою відшкодування шкоди завданої честі, гідності та ділової репутації та стягнення моральної шкоди. Свої вимоги обґрунтував тим, що протягом 2010 року на домашній телефон його батьків НОМЕР_1, АДРЕСА_1 який зареєстрованого на його батька ОСОБА_2 поступали дзвінки від абонентів, що представлялись працівниками відповідача з вимогою до нього сплатити борг по кредиту ПАТ КБ «Правекс-Банк» та на вказану адресу поступили листи із незаконними вимогами. Він неодноразово пояснював представникам відповідача, що в нього зобовязань перед ПАТ КБ «Правекс-Банк», жодних кредитів не оформляв. Він також повідомив працівникам відповідача, що за адресою, де встановлено домашній телефон його батьків НОМЕР_1, АДРЕСА_1, він фактично не проживає, просив їх не турбувати по даному питанню його батьків та надав свій контактний телефон НОМЕР_2. Однак відповіді на свої звернення він не отримав, дзвінки на телефон його батьків з вимогами та погрозами продовжувались, а з листопада 2010 року вони стали щоденними, та йшли з автомата автовідповідача. Внаслідок таких дій відповідача у нього погіршились стосунки з батьками, репутація його в очах батьків погіршилась. На фоні такої напруженої психологічної ситуації в нього погіршився звичний ритм життя, погіршився сон. Через постійні конфлікти з працівниками ТзОВ «ПрімоКолект. Центр грошових вимог»він не може нормально зосередитись на роботі, значно впала продуктивність його праці, внаслідок чого виникли проблеми з його керівництвом. Крім цього, сусіди по будинку запитують його батьків, що за боргові проблеми в нього, їхнього сина. Вважає, зо діями працівників відповідача порушено його особисті немайнові права, нанесено йому шкоду його честі гідності та ділової репутації, яку оцінює в 100000 грн. та моральну шкоду, яку також оцінює в 100000 грн. Просить позов задовольнити.
В судовому засіданні позивач позов підтримав повністю з мотивів викладених в позовній заяві. Просить позов задовольнити .
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що 11.06.2010 року між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ТзОВ «ПрімоКолект. Центр грошових вимог»укладено Договір про надання послуг №97-02/5Д, яким покладено обовязок на Банк надання інформації про боржників. 25.08.2010 року Банк надав їм замовлення №8 з переліком необхідної інформації про боржників, в тому числі і про гр.ОСОБА_1. У вказаному замовленні було вказана інформація, що заборгованість гр.ОСОБА_1 виникла на підставі кредитного договору №397656-1-041-7 від 15.08.2007 року, загальний розмір якої складає 6298,40 грн., а строк прострочення платежу становить близько 720 днів. Листи та дзвінки на телефон згідно поштової адреси АДРЕСА_1 наданої банку напрялись позивачу, які відповідають адресі, що зазначена у кредитному договорі та адресі зазначеній позивачем у позовній заяві. Вважає, що відповідачем правомірно на підставі замовлення ПАТ КБ «Правекс-Банк»та у відповідності до чинного законодавства, здійснювало комплекс заходів спрямованих на ліквідацію(зменшення) заборгованості позивача. Крім цього позивачем не надано доказів якими та чиїми неправомірними діями було задано моральну шкоду у розмірі 200000 грн.. Просить у позові відмовити.
Представник третьої особи у судове засідання, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце слухання справи, не зявився. В письмових запереченнях проти позову заперечив, просить виключити ПАТ КБ «Правекс-Банк» з числа третіх осіб у звязку з уступкою боргу, посилаючись на те, що 24.01.2011 року між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір від 24.01.2011 року, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором «397656-1-041-7 від 15.08.2007 року переходить від ПАТ КБ «Правекс-Банк»до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», а в свою чергу 30.03.2011 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»та ТОВ «Компанія з управлінням активами «Прімоколект Капітал»укладено Договір купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги №30/03/2011-01, згідно якого відбулось переуступлення прав вимог. Тому відповідач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являються боржниками ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», в тому числі і гр.ОСОБА_1.
Згідно ст.169 ЦПК України суд вважає, що справу слід слухати у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши думку позивача та представника відповіадча, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, зясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Частиною 1 статті 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоровя, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Наведене положення стисло відтворює зміст концептуальних засад преамбули Загальної декларації прав людини.
Відповідно до ст. 28 Конституції України, кожен має право на повагу до його гідності, ніхто не може бути підданий такому поводженню, що принижує його гідність.
Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних обєктів судового захисту.
Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю повязується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обовязків.
Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобовязаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Будучи особистим немайновим правом, що забезпечує соціальне буття фізичної особи, право на повагу до гідності та честі захищається нормами Цивільного кодексу України.
Так, ст. ст. 270 і 297 ЦК України встановлено, що відповідно до Конституції України фізична особа має право на повагу до гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Також фізична особа має право на недоторканість своєї ділової репутації та може звернутись до суду з позовом про її захист, що передбачено ст. 299 ЦК України.
Під поняттям ділової репутації розуміють усталену оцінку фізичної особи, що ґрунтується на наявній інформації про її позитивні та негативні суспільно-значимі діяння, як правило, в певній сфері, що відома оточуючим, і в силу цього відображена в суспільній свідомості, як думка про особу з точки зору моралі даного суспільства чи соціальної групи.
За правилом ст. 275 ЦК України, фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист такого права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу.
Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.
Вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві.
Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
На підставі ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим у відповідності до норм ЦПК в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін.
Згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Зі змісту ч. 1 ст. 60 ЦПК України вбачається, що доказування тих обставин, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, є обовязком цієї сторони.
Представником відповідача у судому засіданні не підтверджено законність вимоги до позивача сплатити борг по кредиту ПАТ КБ «Правекс-Банк»№397656-1-041-7 від 15.08.2007 року, оскільки особисті відомості, дані про батьків та відомості про зайнятість позивача не відповідають дійсності із даними при оформленні кредиту. Суд вважає, що заперечення представника відповідача є необґрунтовані, позовні вимоги не спростовані, тому суд діє в такому випадку відповідно до положень ст.ст. 10, 60 ЦПК України.
Позивачем надано достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження приниження його честь, гідність та ділової репутації відповідачем та спричинення цим йому моральної шкоди, а представником відповідача не спростовано вимоги позивача по даній вимозі.
Діями ТзОВ «ПрімоКолект. Центр грошових вимог»порушено особисті немайнові права позивача, які виразились у телефонних погрозах на телефон - НОМЕР_1, встановлений за адресою проживання батьків позивача - АДРЕСА_1 працівниками відповідача та у листах відправлених на вказану адресу з незаконною вимогою позивача сплатити борг по кредиту ПАТ КБ «Правекс-Банк», що супроводжує психологічний тиск як на позивача так і на його батьків.
Судом достовірно було встановлено у судовому засіданні факт порушення відповідачем права на повагу до гідності, честі та право на недоторканність ділової репутації позивача.
Суд вважає обґрунтованою думку позивача, оскільки дії відповідача в сторону позивача мають яскраво виражений негативний характер, принижують честь та гідність позивача з точки принципу людської моралі, принижують його ділову репутацію.
Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а також право на захист свого інтересу, який не суперечить принципам цивільного законодавства справедливості, добросовісності та розумності.
Як розяснив Пленум Верховного Суду України в постанові №4 від 31 березня 1995року зі змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди»при заподіянні особі моральної шкоди обовязок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.
Судом встановлено, що ТзОВ «ПрімоКолект. Центр грошових вимог»завдала ОСОБА_1 моральну шкоду приниженням його честі, гідності та ділової репутації, оскільки в даному випадку мало місце порушення прав позивача, а саме: порушення конституційного права на повагу до честі, гідності та ділової репутації, яке закріплено в преамбулі Загальної декларації прав людини, гарантоване ст. 28 Конституції України та ст.ст. 270, 297, 299 ЦК України.
Фізична особа, особисте немайнове право якої порушено, в силу ст. 280 ЦК України має право на відшкодування майнової та (або) моральної шкоди, яку їй завдано у зв'язку з таким порушенням. Таким чином, підлягає відшкодуванню завдана фізичній особі матеріальна та (або) моральна шкода в результаті порушення будь-якого особистого немайнового права, що перелічені у главі 21 та 22 і перелік яких не є вичерпним.
Відповідно до ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає… у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (ст. 34).Разом з тим відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобовязаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обовязок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних обєктів судового захисту. Відповідно до п. 4 постанови №1 Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю повязується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обовязків.
Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»розяснено: якщо субєктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обовязок відшкодувати моральну шкоду.
Компенсація моральної шкоди - це вчинення стосовно людини, котрій спричинено таку шкоду порушенням її загальносоціальних (природних) прав чи свобод, певних дій, які спрямовані на усунення або ж послаблення в неї негативних психічних станів і процесів, викликаних - внаслідок цього порушення приниженням оцінки її гідності.
Право на компенсацію моральної шкоди - це можливість людини, котрій заподіяно таку шкоду внаслідок порушення її загальносоціальних (природних) прав чи свобод, вимагати від порушника його обовязку вчинити певні дії, спрямовані на усунення або ж послаблення в неї негативних психічних станів та процесів, викликаних (внаслідок цього порушення) приниженням оцінки її гідності; а також її можливості звернутися, в разі потреби, до компетентних національних чи міжнародних органів по примусове забезпечення виконання зазначеного обовязку.
У деяких випадках оцінка гідності людини стає безпосереднім, самостійним і, можливо, навіть єдиним обєктом умисного, цілеспрямованого її приниження. Але ця оцінка страждає також і тоді, коли відбувається порушення яких би то не було прав чи свобод людини. Підрив, руйнація гідності людини це неминучий ступник, соціальна «тінь»будь-чийого зазіхання на всяке її право, оскільки й у таких випадках у потерпілого зазвичай виникають почуття приниженості, образи й інші негативні переживання, стан психічної пригніченості тощо.
Таким чином, там, де є порушення якогось права людини чи якоїсь свободи, завжди потерпає її гідність. Отже, немає такого порушення права чи свободи людини, яке не призвело б до виникнення в неї конкретного права на компенсацію моральної шкоди, конкретної можливості вимагати такої компенсації.
Позивачем зазначено про завдання йому відповідачем моральної шкоди.
Визначаючи розмір компенсації моральної шкоди, суд виходить з принципів розумності та справедливості, а також враховує ступінь вини відповідача, глибину моральних страждань позивача, честь, гідність та ділова репутація якого була принижена, що порушило звичайний уклад його життя, спричинило моральні страждання.
З врахуванням наведеного, суд вважає, що заявлений розмір відшкодування позивачем у 100 000 гривень явно завищений.
Суд, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, визначає розмір грошової компенсації моральної шкоди, що підлягає стягненню з ТзОВ «ПрімоКолект. Центр грошових вимог»на користь позивача ОСОБА_1 у розмірі 10000 гривень, що є відповідним, співрозмірним і справедливим відшкодуванням.
Вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди в іншій частині не знайшли підтвердження, а тому в їх задоволенні слід відмовити.
Таким чином, дослідив обставини справи, перевірив їх наданими доказами, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в заявлених ним межах та про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 30, 60, 169, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 15,16, 23, 277, 280, 297, 299 ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
позов задовольнити частково.
Стягнути з ТзОВ «ПрімоКолект. Центр грошових вимог»на користь ОСОБА_1 10000(десять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди завданої честі, гідності та ділової репутації
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
.. «ПриватБанк» и сотовые операторы отрицают очевидные «дыры» в безопасности, мошенническая схема приобретает масштабы эпидемии.
..Авторам от двух независимых источников поступили сообщения о мошеннических атаках с элементами социальной инженерии. Два случая объединяют схожие черты, что позволяет говорить о системности новой преступной схемы:
1) атакуют владельцев карт «Приватбанка»;
2) «наводка» на жертву через сайты частных объявлений;
3) входящие звонки якобы от сотрудников «Приватбанка».
Первый случай
- Жертва получает входящий звонок насчет товара, продаваемого через сайт объявлений. Мнимый покупатель живо интересуется характеристиками товара и возможными способами доставки, давая понять жертве, что вероятность сделки высока.
- В процессе обсуждения условий продажи «покупатель», имитируя плохую связь, несколько раз просит жертву перезвонить, т.е. совершить исходящий вызов. В процессе обсуждения всплывает еще один заинтересованный покупкой фигурант — якобы окончательный реципиент приобретаемого товара (согласно легенде, дядя делает подарок племяннику), и у него тоже возникают «проблемы со связью».
- В ходе торгов навязывается следующая схема расчета: «покупатель» перечисляет стоимость на указанный продавцом номер карты «Приватбанка», а продавец отправляет товар на указанное отделение «Новой Почты» до востребования.
- Вскоре жертва получает входящий звонок с анонимного номера. На другом конце провода представляются «службой безопасности Приватбанка» и, обращаясь к жертве по имени-отчеству, спрашивают, действительно ли ожидается пополнение карточки на точно указанную сумму. «Офицер безопасности» сообщает, что платеж временно не может быть принят в силу некоторых ограничений по карточке. Ограничения можно отключить прямо в ходе телефонного разговора, но для этого нужно пройти стандартную процедуру аутентификации «на от случай, если ваш телефон взял кто-то другой». Жертва отвечает на стандартные секретные вопросы, задаваемые в ходе процедуры аутентификации. «Офицер безопасности» подтверждает «зачисление» средств на карточный счет.
- В течение получаса после звонка от «службы безопасности», SIM-карта жертвы перестает восприниматься телефоном, обнаруживается невозможность зайти в систему «Приват24», а вскоре — и пропажа средств с карточного счета.
Второй случай во многом повторяет первый — выход на жертву через сайт объявлений, удаленная продажа товара путем зачисления денег на карточку «Приватбанка», входящий звонок от «службы безопасности». Отличие в том, что во втором случе мошенники реализуют более быструю схему, без завладения дубликатом SIM-карты.
- Жертва, согласившись на предложенные условия дистанционной покупки, отправляет SMS с реквизитами карточки, но через 5 минут получает звонок от «покупателя», который говорит, что не получил SMS и просит продиктовать номер карты и ФИО. Получив информацию, он пропадает на 2 часа, очевидно, чтобы вызвать у жертвы чувство неопределенности и острое чувство ожидания звонка. Наконец «покупатель» звонит и говорит, что деньги перечислил.
- Спустя 5 минут жертве поступает звонок со скрытого номера и человек на том конце провода, представившись сотрудником департамента «ПриватБанка» по работе с корпоративными клиентами, называет жертву по ФИО и спрашивает, ожидает ли она поступление точно указанной суммы на свой счет. Получив утвердительный ответ, «сотрудник банка» говорит: «Платеж на вашу карту осуществлен со счета юридического лица, а поскольку ваша карта не авторизована на получение средств от юридических лиц, вам необходимо провести такую авторизацию. Я вам помогу это сделать». «Сотрудник банка» объясняет жертве, что нужно подойти к банкомату «ПриватБанка», зайти в определенное меню, ввести свой номер телефона, пин-код карты и продиктовать код, полученный в SMS. Мошенник спрашивает, через какое время жертва будет находиться рядом с банкоматом, чтобы в телефонном режиме он смог бы помочь провести необходимые манипуляции с банкоматом. «Сотрудник» «ПриватБанка» перезванивает на 15 минут позже оговоренного времени, видимо с целью сыграть на эмоциональном состоянии жертвы, ожидающей получение крупного денежного перевода — очевидно ожидание крупной продажи должно нивелировать подозрение жертвы о чрезмерной легкости «сделки».
А подозрительных фактов более, чем достаточно. Тут и скорость сделки, и отсутствие торга, перечисление крупной суммы денег без каких-либо гарантий, перечисление средств со счета не физического, а юридического лица, безразличие «покупателя» к выбору почтового оператора, щедрость «покупателя», легко согласившегося на оплату пересылки, легкое согласие на оплату комиссии за перевод средств и отсутствие возражений на конвертацию стоимости указанной в долларах в гривны по максимальному курсу.
Во втором случае «сделка» сорвалась. Жертву выручила излишняя щепетильность. В частности, был сделан звонок оператору колл-центра «ПриватБанка» с целью выяснить, действительно ли необходимо «авторизовывать» карту для получения платежа от юридического лица. Вопрос вызвал недоумение у оператора, но когда ему сообщили детали «сделки», он предупредил о ее мошенническом характере. Стоит отметить, что и сам клиент заблаговременно подстраховал себя от возможного мошенничества и для подобных сделок использовал специально выпущенную карту с нулевым балансом.
Как понятно из описаний, успех преступной схемы обеспечен, среди прочего, успешной эксплуатацией крупной «дыры» в безопасности системы ДБО и мобильных операторов, о которой редакция «proIT» уже писала — несанкционированное получение дубликата SIM-карты, который используется для доступа к ДБО. Кроме того, обращают на себя внимание несколько других уязвимостей:
1) При вводе номера карты в любом терминале «Приватбанка» с целью пополнения, на экран высвечивается ФИО владельца полностью — именно таким образом мошенники узнают полные ФИО жертвы для звонков в «Приватбанк» от её лица.
2) Ни в одном из документов «Приватбанка», которые клиент подписывает при оформлении банковской карточки, нет предупреждения о том, что процедура аутентификации (ответы на секретные вопросы) может осуществляться только при инициировании звонка самим клиентом, но никогда – при поступлении входящего звонка.
3) Что бы ни говорили операторы о якобы принципиальной невозможности преступного завладения дубликатом SIM-карты, редакция продолжает получать фактические подтверждения того, что предоставления истории исходящих звонков де-факто является вполне достаточно для получения SIM-дубликата злоумышленниками.
Отвечая на вопрос редакции, знают ли в «ПриватБанке» о перечисленных и подобных схемах и как с ними борются, Олег Серга, пресс-секретарь «ПриватБанка», отмечает, что такие «схемы» практиковались мошенниками, как правило, в первой половине 2012 года. «Мы активно противодействуем подобным схемам мошенничества с картами клиентов. Во-первых, каждый клиент получает от банка информацию о том, как обезопасить себя от мошенничества, что сотрудники банка не имеют права связываться с клиентом по телефону и уточнять его личные данные, что пароли и другая информация от банка это секретная информация. Во-вторых, и самое главное, по каждому факту мошенничества мы проводим срочное расследование, легко с помощью камер наблюдения и других данных определяем личность мошенника и передаем материалы в МВД для начала уголовного производства. За последний год привлечено к уголовной ответственности более двух десятков групп мошенников, на расследовании сейчас находится более сотни подобных дел. Наши системы информационной безопасности позволяют очень быстро выйти на мошенников и привлечь к ответственности. В-третьих, по результатам расследования, если не выявлена вина и причастность к мошенничеству самого клиента (а таких случаев довольно много), клиенту банк компенсирует потерянные средства и далее возмещает их за счет привлекаемых к ответственности мошенников».
В то же время, в «ПриватБанке» считают, что ФИО клиента надежно защищены, поскольку выдаются только после авторизации через карту. «При проведении операции в терминалах требуется обязательная идентификация клиента через его карту. При пополнении карты по номеру подтверждающая информация о владельце карты появляется на экране только на финальной стадии операции после валидации клиента и подтверждения операции паролем. Таким образом, информацию о владельце карты на которую перечисляются деньги может видеть только идентифицированный клиент банка после подтверждения операции перевода», — утверждает Олег Серга.
Тем не менее, практический эксперимент, проведенный редакцией «proIT» доказывает обратное — чтобы заполучить ФИО жертвы с помощью терминала пополнения карта «ПриватБанка» вовсе не нужна. Терминал предлагает и другой — гораздо более «дырявый» — способ авторизации, путем введения одноразового пароля, пришедшего в SMS на указанный в терминале номер. В данном случае идентификатором выступает не банковская карта, а номер телефона. Поскольку стартовый пакет любого оператора можно купить на каждом углу, а после заполучения ФИО жертвы попросту выкинуть, редакция считает де-факто доказанной незащищенность персональных данных клиентов «ПриватБанка».
Что касается предупреждения клиента о том, что процедура аутентификации (ответы на секретные вопросы) может осуществляться только при инициировании звонка самим клиентом, но никогда — при поступлении входящего звонка, пресс-секретарь «ПриватБанка» говорит, что каждый клиент при получении карты банка подписывает стандартную оферту, где четко прописана процедура защиты личных данных. «Кроме того, данная информация сообщается клиентов в ходе коммуникаций с ним от имени банка по СМС, на чеках банкоматов, в информационных материалах банка», — говорит Олег Серга.
Особое внимание он обращает на тот факт, что никогда и ни при каких обстоятельствах сотрудники банка не звонят клиентам с личных мобильных номеров и никогда не требуют диктовать пароли. «Пароли банка никому передавать нельзя никаким способом», — подчеркивает представитель банка. Однако, как подсказывает практика, мало кто из клиентов об этом знает.
Примечательно, что жертва во втором случае была прекрасно осведомлена о нюансах подобных мошеннических схем, но когда ее саму взяли в «оборот» что-то неладное она заподозрила лишь в последний момент. Выходит, если такого рода схемы еще пользуются популярностью, значит у мошенников есть и положительные результаты. А это говорит о отм, что банкам, особенно тем, которые активно внедряют новые услуги, следуют более интенсивно вести разъяснительную деятельность среди клиентов об основах финансовой безопасности и особенностях своей политики безопасности.
А вот у жертвы первого случая перспективы вернуть средства, к сожалению, неутешительные. В «ПриватБанке» её попросту отфутболили с формулировкой «не можем оказать правовой помощи, так как вами была разглашена конфиденциальная информация». После определенного давления, «ПриватБанк» указал жертве ФИО владельца и номер карточки, на которую были переброшены украденные деньги, и показал видеозапись процесса снятия наличности в одном из банкоматов Донецка, на которой мало что можно разобрать. На этом «ПриватБанк» умыл руки. Заявление, принятое Святошинской милицией (по месту проживания жертвы), отфутболили в Донецк — по месту снятия денег. «И всё. Ни слуху, ни духу. Следователя местного поймать по телефону просто нереально», — подводит печальный итог жертва первого случая.
http://crime.in.ua/news/20130808/privat-riski