..мошенническая схема приобретает масштабы эпидемии...
..Авторам от двух независимых источников поступили сообщения о мошеннических атаках с элементами социальной инженерии. Два случая объединяют схожие черты, что позволяет говорить о системности новой преступной схемы:
1) атакуют владельцев карт «Приватбанка»;
2) «наводка» на жертву через сайты частных объявлений;
3) входящие звонки якобы от сотрудников «Приватбанка».
Первый случай
- Жертва получает входящий звонок насчет товара, продаваемого через сайт объявлений. Мнимый покупатель живо интересуется характеристиками товара и возможными способами доставки, давая понять жертве, что вероятность сделки высока.
- В процессе обсуждения условий продажи «покупатель», имитируя плохую связь, несколько раз просит жертву перезвонить, т.е. совершить исходящий вызов. В процессе обсуждения всплывает еще один заинтересованный покупкой фигурант — якобы окончательный реципиент приобретаемого товара (согласно легенде, дядя делает подарок племяннику), и у него тоже возникают «проблемы со связью».
- В ходе торгов навязывается следующая схема расчета: «покупатель» перечисляет стоимость на указанный продавцом номер карты «Приватбанка», а продавец отправляет товар на указанное отделение «Новой Почты» до востребования.
- Вскоре жертва получает входящий звонок с анонимного номера. На другом конце провода представляются «службой безопасности Приватбанка» и, обращаясь к жертве по имени-отчеству, спрашивают, действительно ли ожидается пополнение карточки на точно указанную сумму. «Офицер безопасности» сообщает, что платеж временно не может быть принят в силу некоторых ограничений по карточке. Ограничения можно отключить прямо в ходе телефонного разговора, но для этого нужно пройти стандартную процедуру аутентификации «на от случай, если ваш телефон взял кто-то другой». Жертва отвечает на стандартные секретные вопросы, задаваемые в ходе процедуры аутентификации. «Офицер безопасности» подтверждает «зачисление» средств на карточный счет.
- В течение получаса после звонка от «службы безопасности», SIM-карта жертвы перестает восприниматься телефоном, обнаруживается невозможность зайти в систему «Приват24», а вскоре — и пропажа средств с карточного счета.
Второй случай во многом повторяет первый — выход на жертву через сайт объявлений, удаленная продажа товара путем зачисления денег на карточку «Приватбанка», входящий звонок от «службы безопасности». Отличие в том, что во втором случе мошенники реализуют более быструю схему, без завладения дубликатом SIM-карты.
- Жертва, согласившись на предложенные условия дистанционной покупки, отправляет SMS с реквизитами карточки, но через 5 минут получает звонок от «покупателя», который говорит, что не получил SMS и просит продиктовать номер карты и ФИО. Получив информацию, он пропадает на 2 часа, очевидно, чтобы вызвать у жертвы чувство неопределенности и острое чувство ожидания звонка. Наконец «покупатель» звонит и говорит, что деньги перечислил.
- Спустя 5 минут жертве поступает звонок со скрытого номера и человек на том конце провода, представившись сотрудником департамента «ПриватБанка» по работе с корпоративными клиентами, называет жертву по ФИО и спрашивает, ожидает ли она поступление точно указанной суммы на свой счет. Получив утвердительный ответ, «сотрудник банка» говорит: «Платеж на вашу карту осуществлен со счета юридического лица, а поскольку ваша карта не авторизована на получение средств от юридических лиц, вам необходимо провести такую авторизацию. Я вам помогу это сделать». «Сотрудник банка» объясняет жертве, что нужно подойти к банкомату «ПриватБанка», зайти в определенное меню, ввести свой номер телефона, пин-код карты и продиктовать код, полученный в SMS. Мошенник спрашивает, через какое время жертва будет находиться рядом с банкоматом, чтобы в телефонном режиме он смог бы помочь провести необходимые манипуляции с банкоматом. «Сотрудник» «ПриватБанка» перезванивает на 15 минут позже оговоренного времени, видимо с целью сыграть на эмоциональном состоянии жертвы, ожидающей получение крупного денежного перевода — очевидно ожидание крупной продажи должно нивелировать подозрение жертвы о чрезмерной легкости «сделки».
А подозрительных фактов более, чем достаточно. Тут и скорость сделки, и отсутствие торга, перечисление крупной суммы денег без каких-либо гарантий, перечисление средств со счета не физического, а юридического лица, безразличие «покупателя» к выбору почтового оператора, щедрость «покупателя», легко согласившегося на оплату пересылки, легкое согласие на оплату комиссии за перевод средств и отсутствие возражений на конвертацию стоимости указанной в долларах в гривны по максимальному курсу.
Во втором случае «сделка» сорвалась. Жертву выручила излишняя щепетильность. В частности, был сделан звонок оператору колл-центра «ПриватБанка» с целью выяснить, действительно ли необходимо «авторизовывать» карту для получения платежа от юридического лица. Вопрос вызвал недоумение у оператора, но когда ему сообщили детали «сделки», он предупредил о ее мошенническом характере. Стоит отметить, что и сам клиент заблаговременно подстраховал себя от возможного мошенничества и для подобных сделок использовал специально выпущенную карту с нулевым балансом.
Как понятно из описаний, успех преступной схемы обеспечен, среди прочего, успешной эксплуатацией крупной «дыры» в безопасности системы ДБО и мобильных операторов, о которой редакция «proIT» уже писала — несанкционированное получение дубликата SIM-карты, который используется для доступа к ДБО. Кроме того, обращают на себя внимание несколько других уязвимостей:
1) При вводе номера карты в любом терминале «Приватбанка» с целью пополнения, на экран высвечивается ФИО владельца полностью — именно таким образом мошенники узнают полные ФИО жертвы для звонков в «Приватбанк» от её лица.
2) Ни в одном из документов «Приватбанка», которые клиент подписывает при оформлении банковской карточки, нет предупреждения о том, что процедура аутентификации (ответы на секретные вопросы) может осуществляться только при инициировании звонка самим клиентом, но никогда – при поступлении входящего звонка.
3) Что бы ни говорили операторы о якобы принципиальной невозможности преступного завладения дубликатом SIM-карты, редакция продолжает получать фактические подтверждения того, что предоставления истории исходящих звонков де-факто является вполне достаточно для получения SIM-дубликата злоумышленниками.
Отвечая на вопрос редакции, знают ли в «ПриватБанке» о перечисленных и подобных схемах и как с ними борются, Олег Серга, пресс-секретарь «ПриватБанка», отмечает, что такие «схемы» практиковались мошенниками, как правило, в первой половине 2012 года. «Мы активно противодействуем подобным схемам мошенничества с картами клиентов. Во-первых, каждый клиент получает от банка информацию о том, как обезопасить себя от мошенничества, что сотрудники банка не имеют права связываться с клиентом по телефону и уточнять его личные данные, что пароли и другая информация от банка это секретная информация. Во-вторых, и самое главное, по каждому факту мошенничества мы проводим срочное расследование, легко с помощью камер наблюдения и других данных определяем личность мошенника и передаем материалы в МВД для начала уголовного производства. За последний год привлечено к уголовной ответственности более двух десятков групп мошенников, на расследовании сейчас находится более сотни подобных дел. Наши системы информационной безопасности позволяют очень быстро выйти на мошенников и привлечь к ответственности. В-третьих, по результатам расследования, если не выявлена вина и причастность к мошенничеству самого клиента (а таких случаев довольно много), клиенту банк компенсирует потерянные средства и далее возмещает их за счет привлекаемых к ответственности мошенников».
В то же время, в «ПриватБанке» считают, что ФИО клиента надежно защищены, поскольку выдаются только после авторизации через карту. «При проведении операции в терминалах требуется обязательная идентификация клиента через его карту. При пополнении карты по номеру подтверждающая информация о владельце карты появляется на экране только на финальной стадии операции после валидации клиента и подтверждения операции паролем. Таким образом, информацию о владельце карты на которую перечисляются деньги может видеть только идентифицированный клиент банка после подтверждения операции перевода», — утверждает Олег Серга.
Тем не менее, практический эксперимент, проведенный редакцией «proIT» доказывает обратное — чтобы заполучить ФИО жертвы с помощью терминала пополнения карта «ПриватБанка» вовсе не нужна. Терминал предлагает и другой — гораздо более «дырявый» — способ авторизации, путем введения одноразового пароля, пришедшего в SMS на указанный в терминале номер. В данном случае идентификатором выступает не банковская карта, а номер телефона. Поскольку стартовый пакет любого оператора можно купить на каждом углу, а после заполучения ФИО жертвы попросту выкинуть, редакция считает де-факто доказанной незащищенность персональных данных клиентов «ПриватБанка».
Что касается предупреждения клиента о том, что процедура аутентификации (ответы на секретные вопросы) может осуществляться только при инициировании звонка самим клиентом, но никогда — при поступлении входящего звонка, пресс-секретарь «ПриватБанка» говорит, что каждый клиент при получении карты банка подписывает стандартную оферту, где четко прописана процедура защиты личных данных. «Кроме того, данная информация сообщается клиентов в ходе коммуникаций с ним от имени банка по СМС, на чеках банкоматов, в информационных материалах банка», — говорит Олег Серга.
Особое внимание он обращает на тот факт, что никогда и ни при каких обстоятельствах сотрудники банка не звонят клиентам с личных мобильных номеров и никогда не требуют диктовать пароли. «Пароли банка никому передавать нельзя никаким способом», — подчеркивает представитель банка. Однако, как подсказывает практика, мало кто из клиентов об этом знает.
Примечательно, что жертва во втором случае была прекрасно осведомлена о нюансах подобных мошеннических схем, но когда ее саму взяли в «оборот» что-то неладное она заподозрила лишь в последний момент. Выходит, если такого рода схемы еще пользуются популярностью, значит у мошенников есть и положительные результаты. А это говорит о отм, что банкам, особенно тем, которые активно внедряют новые услуги, следуют более интенсивно вести разъяснительную деятельность среди клиентов об основах финансовой безопасности и особенностях своей политики безопасности.
А вот у жертвы первого случая перспективы вернуть средства, к сожалению, неутешительные. В «ПриватБанке» её попросту отфутболили с формулировкой «не можем оказать правовой помощи, так как вами была разглашена конфиденциальная информация». После определенного давления, «ПриватБанк» указал жертве ФИО владельца и номер карточки, на которую были переброшены украденные деньги, и показал видеозапись процесса снятия наличности в одном из банкоматов Донецка, на которой мало что можно разобрать. На этом «ПриватБанк» умыл руки. Заявление, принятое Святошинской милицией (по месту проживания жертвы), отфутболили в Донецк — по месту снятия денег. «И всё. Ни слуху, ни духу. Следователя местного поймать по телефону просто нереально», — подводит печальный итог жертва первого случая.
http://crime.in.ua/news/20130808/privat-riski
вот ссылка можите проверить, свои номера
http://privatbank.ua/info/index1.stm?fileName=d6_18_1_3_22r.html полный перечень. Получаем полный лохотрон. Всем спасибо С http://zvonki.octo.net/number.aspx/380567335040/7
До Міністерства внутрішніх справ України, до Департаменту Державної служби боротьби з економічною злочинністю юридична адреса: вул. Богомольця, 10 м. Київ, 01024,
ЗАЯВНИК:
ЗАЯВА ПРО ЗЛОЧИН
З початку січня-лютого 2012 року на мій номер мобільного телефону, а –– почали дзвонити з номеру (032) 24-26-797 та (044) 247-66-84 невідомі особи та вимагають від мене сплатити яко би виниклий борг у розмірі двадцяти восьмі тисяч триста гривень. На мої запитання у невідомих осіб, які дзвонять з номеру (032) 24-26-797 та (044) 247-66-84 що за борг? Звідки борг з’явився? Хто мені телефонує? Просила назвати юридичну адресу організації працівники якої вимагають у мене гроші, я чіткої відповіді на жодне запитання не отримала! На запитання чи є у них будь які судові рішення – мені чітко відповіли що немає! На моє запитання у невідомих осіб, які вимагають у мене в телефонному режимі гроші — чи обіймають вони посади інспекторів Державної Виконавчої Служби будь-якого міста України? Невідомі особи мені відповіли, що: — НІ! Я, також неодноразово в усній формі вимагала у невідомих осіб, які вимагають у мене гроші надіслати на мою адресу належним чином оформлений лист в якому повинно міститись офіційна юридична адреса організації, яка вимагає у мене гроші, реквізити такої організації, на якої документ посилається така організація чи має право вимагати гроші, а також повноваження іх працівників і обов’язково такий лист повинен бути підписаний власноруч керівником організації або уповноваженою особою та мати зареєстрований виходячий номер та бути завершений мокрою печаткою організації тощо. Такого листа з січня-лютого 2012 року на даний час (07 квітня 2013 р.) мені не надіслали, юридичний адрес організації мені, невідомі особи які вимагають у мене гроші не в усній формі не в письмові формі не надають! Окремо хочу підкреслити, що на мій номер мобільного зв’язку невідомі особи дзвонять цілими днями з телефонного номеру (032) 24-26-797 та (044) 247-66-84 невідомі особи з вимогою негайного погашення боргу, а також мене називають боржником! Що в свою чергу принижує мою гідність, честь та репутацію! Більш того такі звинувачення слишуть усі члени моєї сімї і я ім всім повинна надавати пояснення, що я порядна людина, такий стан речей як втручання в моє особисте життя погіршує стан мого здоровя, мою репутацію, більш того це є моральною травмою для мене та членів моєї сімї бо я порядна людина, та оточуючі мене люди також мене вважають надійною та поважною особою. Вот така трагедія виникла у мене через злочинні дії, а саме через вручання в моє особисте є життя з вимогою погашення надуманого боргу та приклеювання штампу боржника працівниками організації ТОВ “КУА “Прімоколект-Капитал” . На при-кінці квітня 2013 року мною було підготовлено та направлено замовний лист ПРО ПОПРЕРЕДЖЕННЯ ПРО КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ до ТОВ “КУА “Прімоколект-Капитал”, а саме за вдома адресами, які я була вимушена знайти через мережу Інтернет, а саме за адресою ТОВ “КУА “Прімоколект-Капитал” Цент грошових вимог Центральний офіс у місті Київі: м. Киев, б-р Івана Лепсе, 4, 4 этаж; та ТОВ “КУА “Прімоколект-Капитал”, Цент грошових вимог Центральний офіс у місті Львові Юридична адреса:70015, м. Львів,вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, поверх 3к.н.т (032) 242-99-55(032) 242-99-30(032) 242-99-31 (Копію направленого попередження про кримінальну відповідальність до заяви про злочин надала). Але яке ж було моє здивування, коли я отримала простий лист, в якому була кольорова підробка документу щодо моєї заборгованості від ТОВ “КУА “Прімоколект-Капитал” з вимогою сплатити неіснуючий борг!!! (копію підробного документу додаю). Окремо хочу підкреслити, що на даній підробці є кольорова копія печатки, на якій зазначений ідентифікаційний номер юридичної особи. Також в наданому підробному листі є й підпис генерального директора Подоляка М.А.. Більш того такі листи розсилаються простими, а не замовними листами, бо злочинці знають про кримінальну відповідальність за підробку документів та вимагання грошей!. З мережі Інтернет мені стала відома наступна інформація про ТОВ “КУА “Прімоколект-Капитал”, а саме компанія з управління активами (КУА) «ПрімоКолект-Капітал» заснована в 2009 році та входить до групи компаній «ПрімоКолект». Основним видом діяльності компанії «ПрімоКолект-Капітал» є фінансове посередництво та допоміжна діяльність у сфері фінансового посередництва, а також допоміжна діяльність у страхуванні та пенсійному забезпеченні. Клієнтами компанії є найбільші банки, телекомунікаційні та страхові компанії, установи, що спеціалізуються на наданні послуг ЖКГ. На підставі вищенавденого я наполягаю на тому, що вище-переліченні дії ТОВ “КУА “Прімоколект-Капитал” я важаю злочинними з наступних підстав: — по-перше, ст. 3 Конституції України наголошує на тому, що: „Людина, її життя, і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю”, стаття 21 Конституції України зазначає, що: „…Права та свободи людини є невідчужуваними та непорушними”, в свою чергу стаття 28 Конституції України зазначає, що: Кожна людина має право на повагу до його гідності”. Стаття 32 Конституції України закріпила, що: „ Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте життя”, І нарешті, стаття 68 Конституції України наголошує, що кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Окремо ст. ст. 270 і 297 ЦК України встановлено, що відповідно до Конституції України фізична особа має право на повагу до гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. ; по-друге, ст. 14 ЗУ «Про захист персональних даних» захищає мої персональні дані; по-третє, жодного рішення суду де б я була визнана боржником і тим паче я була зобов’язана сплатити грошову суму НЕ МАЄ! Відповідно до ст. 14 ЦПК України „ Обов’язковість судових рішень”, наголошує на тому, що: „Судові рішення, що наборами законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організації, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України …” по-четверте, відповідно до Закону України „Про виконавче провадження а саме ст. 2 „Органи і посадові особи, які здійснюють примусове виконання рішень” зазначено: „Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України “Про державну виконавчу службу” ( 202/98-ВР) примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції (далі — державні виконавці). ( Частина друга статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1095-IV ( 1095-15 ) від 10.07.2003, N 2716-IV ( 2716-15 ) від 23.06.2005 ) За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення, або у разі виконання зведеного виконавчого провадження при органах державної виконавчої служби можуть утворюватися виконавчі групи в порядку, встановленому Міністерством юстиції України, до складу яких включаються державні виконавці одного або кількох органів державної виконавчої служби. За наказом Міністерства юстиції України або Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції на керівника групи можуть покладатися права та повноваження, встановлені цим Законом, у виконавчому провадженні для начальників районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції. { Статтю 2 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 1095-IV ( 1095-15 ) від 10.07.2003; із змінами, внесеними згідно із Законами N 2716-IV ( 2716-15 ) від 23.06.2005, N 521-V ( 521-16 ) від 22.12.2006 } Інші органи, установи, організації і посадові особи здійснюють виконавчі дії у випадках, передбачених законом, у тому числі відповідно до статті 6 цього Закону на вимогу чи за дорученням державного виконавця. (Частина статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 327-IV ( 327-15 ) від 28.11.2002 ).
Стаття 3. Виконавчі документи за рішеннями, що підлягають виконанню державною виконавчою службою, зазначено: „Примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи: 1) виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду; 2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом; 3) судові накази; 4) виконавчі написи нотаріусів; 5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень цих комісій; 6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішення органів державної влади, прийняті з питань володіння і користування культовими будівлями та майном; 8) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу; 9) рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу; 10) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” по-п’яте, окремо вважаю за необхідно надати роз’яснення щодо кримінальної відповідальності, а саме:стаття 190 „Шахрайство” Кримінального Кодексу України закріплює, що: 1. Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) — карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років. 2. Шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, — карається штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років. 3. Шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, — карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років. 4. Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, — карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. по-шосте, Стаття 256. Сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності Кримінального Кодексу України закріплює, що: 1. Заздалегідь не обіцяне сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності шляхом надання приміщень, сховищ, транспортних засобів, інформації, документів, технічних пристроїв, грошей, цінних паперів, а також заздалегідь не обіцяне здійснення інших дій по створенню умов, які сприяють їх злочинній діяльності, — караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років. 2. Ті самі дії, вчинені службовою особою або повторно, — караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. по-сьоме, Стаття 356. Самоправство Кримінального Кодексу України закріплює, що: Самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника, — карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до трьох місяців. по-восьме, Стаття 358. Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів Кримінального Кодексу України закріплює, що: 1. Підроблення посвідчення або іншого документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов’язків, з метою використання його як підроблювачем, так і іншою особою, або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, а так само інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут — караються штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. 2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, — караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк. 3. Використання завідомо підробленого документа — карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років. по-девяте, Стаття 366. Кримінального Кодексу України закріплює, що: Службове підроблення, 1. Службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача завідомо неправдивих документів — карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, — карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. по-десяте, Стаття 367. Службова недбалість Кримінального Кодексу України закріплює, що 1. Службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб, — карається штрафом від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, — карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого. Отже на підставі вищепереліченного та у відповідності до норм Конституції, вимог Закону „Про міліцію”, Закону України „Про звернення громадян” за порушення ст.ст. 190,256,356,358,366,367 Кримінального Кодексу України та вимог Кримінально-процесуального Кодексу України, — ВИМАГАЮ: 1. Прийняти мою заяву про злочин до розгляду; 2. Провести господарську діяльність ТОВ “КУА “Прімоколект-Капитал” Центральний офіс у місті Києві, Юридична адреса: 03067, м. Киев, б-р Івана Лепсе, 4, 4 этаж; генеральний директор Подоляка М.А. При перевірці господарської діяльності ТОВ “КУА “Прімоколект-Капитал” поставити наступні завдання: чи є у організації будь-який державний дозвіл на збирання грошових боргів з громадян; яким чином відносно керівник або працівники ТОВ “КУА “Прімоколект-Капитал” визначають що будь-який громадян дійсно має борг перед установою та на які офіційні документи організація посилається; чи є у організації необхідні ліцензії для ведення фінансової діяльності на території України; чи виготовлялася належним чином печать ТОВ “КУА “Прімоколект-Капитал”; чи виготовлялось належним чином факсілімє підпису керівника вищенаведеної організації або іншого співробітника; чи зареєстровано за вищенаведеною організацією будь який рахунок у будь-якій банківській установі та яке його цільове призначення; чи є у керівника організації необхідна кваліфікаційна освіта (тобто чи виповідає керівник організації) займаної посаді; чи офіційно оформлені співробітники вищенаведеної організації відповідно до вимог Кодексу Законів про Працю України; на підставі яких державних дозволів здійснює дію вищенаведена організація щодо вимагання грошей з громадян; яким чином у даній організації з’явилися персональні данні про гр. –– та інші питання які пов’язані з веденням господарської діяльності даної організації. 3. Порушити кримінальну справу за ознаками злочину ст.190 Кримінального Кодексу України відносно генерального директора ТОВ “КУА “Прімоколект-Капитал” Подоляка М.А. ; 4. Порушити кримінальну справу за ознаками злочину ст.256 Кримінального Кодексу України відносно відносно генерального директора ТОВ “КУА “Прімоколект-Капитал” Подоляка М.А.; 5. Порушити кримінальну справу за ознаками злочину ст.356 Кримінального Кодексу України відносно відносно генерального директора ТОВ “КУА “Прімоколект-Капитал” Подоляка М.А.; 6. Порушити кримінальну справу за ознаками злочину ст.366 Кримінального Кодексу України відносно відносно генерального директора ТОВ “КУА “Прімоколект-Капитал” Подоляка М.А.; 7. Порушити кримінальну справу за ознаками злочину ст.367 Кримінального Кодексу України відносно квідносно генерального директора ТОВ “КУА “Прімоколект-Капитал” Подоляка М.А.; 8. Про вжити заходи наполягаю надати письмову відповідь замовним листом з особистою підписом виконавця.