дзвинок приблизно в18 вечора, середніх років жинка з захидної україни , знехтувала необхиднистю представитися и почала дуже неввичливо ставити питання про можливисть пидселення чи зняття кимнати. видволикала увагу ризними ризкими зворотами стосовно того, чтов неї нема зараз видомостей про мою властнись (про це вона запитала, пидтвердила и грубо продовжувала збир информации), що їй виписали з интернету (дуже розповсюджений конкретна адреса для замилювання очей), перезапит по району и дуже обурливим тоном вимагала видомостей ще й ще. я запитал, якщо їй потребуеться пидселення, то стосовно умов якого ривня йдеться мова? и взагали, чи є в неї имя, якщо вже детальнише продовжувати розмову. розкипилася й почала висказуватися, що скильки не дзвонила ,ЩЕ НИХТО ИМЯ ЇЇ НЕ ПИТАВ!! й навищо їй казати, як її зовуть?. навпаки, нагадав, що, якшо вона володие информациею, що я власник, мое имя призвише, адреса и телефон, то мае сенс перше, ниж говорити про цину оренди, все ж таки НЕ АНОНИМНО розповидати мени це будь-кому, особливо, якщо ця людина навить заперечуе можливисть мебе назвати и видмовляеться  назвати хоча б имя.
жинка намагалася вплинути на мене всима интонациями, нарешти сказала що працює в поликлиници (не впевнений, якщо це так- на цей час бильшисть працивникив надто напружені необхідністю завершити зміну, а не сідати,іноди  годинами, надзвонювати, й дуже голосно, й пидкреслюю, видверто грубо й хамовито.). це начебто оля, її цикавить житло як пидселення на борщагивци, але вона звисно , за її словами, десь проживає і їй не терминово взагали оренда. миняти хоче тому, що пивтори години добиратися до роботи. (здаеться, дамочка з пригороду. але акцент биль волинянський, тернопильский. гастрабайтери штурмують зимове житло за цинами литних кухонь?). потим почалась питанина, якщо маю пидселення, то з ким й хто ще має там набувати.  ризко спинив подибне, в мене вильна плоша й  никого не має, тобто оплачуй и займай. на подив, це взагали проигноровано. тобто питання не було гострим з самого початку. це розрахунки на ЩОСЬ ИНШЕ! на момент опитування цинової вартості її тон зминився на грайливий, якись штучно -кокетливий, таки найграний, що її слова "може, це мени не пидийде, може це дорого?", було неприемно й я шокований так, що хтив натякнути прям в вичи такому медпрацивникови за цинизм и свовилля, стримався. сказав, що в киеви НИЧОГО дешевого нема.
вона все ж таки допитливо знущалась, чому я не маю бажання називати остаточної цини, хоча я накреслив, що зацикавлений и ми маемо обговорити й найти середню взаемоприйняту платню.
так познущавшись досхочу, ця кралечка скинулась, ще чимось дорикнувши й принизивши мене(не брав вже до уваги). так й не зрозумив, що витратив ци килька хвилин не на щось невдячне й нерозумне, а на так званий холодний прозвин взагали   якогось незрозумилого диспетчера чи щось потворне на рахунок продажу информации сторонним особам.
чи доречно взагали вести деликатну розмуву з жинкою на пидселення?