на обратной стороне карты сверху есть контактные номера
0800500003 - горячая бесплатная линия Привата
попалась на их уловки, так обидно. Хотела njdfh продать. Позвонил мужик, говорит хочу товар купить, какое состояние, дефекты есть, почтой высылаете. Договорились, что переведёт на карту приватовскую, а я её специально для этой цели сделала, до этого не пользовалась ни разу, поэтому не в курсе была, что у них услуга есть такая экстренные деньги, что ты можешь снять деньги без самой карточки, а с помощью своего телефона. На следующий день звонит другой мужчина, типа сотрудник банка. Говорит, ожидаю ли я перечисления в размере *600 грн, я в ответ - да. Говорит, что будут переводить с зарплатной карточки и для этой операции он мне вышлет код с номера 10060, а я должна продиктовать его. Раз пять высылал, по его словам, система зависла и не получалось перевести, а на пятый раз снялись 1300. Наверное подбирал комбинации распространённых пин-кодов, а у меня был 1234, придумала, чтоб не забыть. Сначала ничего понять не могла, т. к. лимит на карте 300 грн., а в банке выяснилось, что его увеличили они сами, а смс-ки я никакой не получала(плохая связь значит - так ответила сотрудница банка). Вот так вот. А когда писала заявление в банке оказалось, что таких как я ,дурочек, очень много - целая пачка заявлений.
http://sovet.kidstaff.com.ua/advice-16352
Мошенничество с кредитками Приватбанка
..неужели НИКТО из пострадавших Законов не читает?!
Даю выкопировку с Гражданского Кодекса Украины о Банковском счете:
ГЛАВА 72 БАНКІВСЬКИЙ РАХУНОК
Стаття 1066. Договір банківського рахунка
1. За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
2. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
Стаття 1067. Укладення договору банківського рахунка
1. Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визна¬ченій ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.
2. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що від¬повідають закону та банківським правилам.
Стаття 1068. Операції за рахунком, що виконуються банком
1. На підставі договору банківського рахунка банк вчиняє для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичая¬ми ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка (а не будь-які операції, передбачені договором, чи ті, вчинення яких вимагає клієнт).
Відповідно до п. 2.3 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті України [432] «відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа, в тому числі номерів рахунків і назв банків, суми податку на додану вартість і кодів бюджетної класифікації, несе особа, яка оформила цей документ і подала його до обслуговуючого банку». Це правило формулює диспозицію норми цивільного права (якщо йдеться про розрахунковий документ, який оформлений від імені юри¬дичної особи, то цьому правилу слід надати також господарсько-правового змісту). Проте на банк при виконанні на вимогу клієнта переказу грошей також покладається низка обов'язків, які б виключали здійснення безпідставного переказу грошей. Це такі обов'язки: 1) прийняти паперові розрахункові документи, які надаються клієнтом особисто, якщо інше не передбачено договором (ч. 22.5 ст. 22 Закону «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» [128]); 2) перевірити відповідність номера плат¬ника і його коду та приймати розрахунковий документ тільки в разі їх збігу, а також перевірити повноту, цілісність та достовірність розрахункового документа в порядку, встановленому Національним банком. Обсяг перевірки розрахункового документа, яку здійснюють банки, визначається п. 2.4 і 2.5 названої вище Інструкції. Невиконання банком вимог щодо перевірки розрахункових документів тягне відповідальність банка «за шкоду, заподіяну платникові» (ч. 22.6 ст. 22 Закону «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»). З'явились судові рішення, в тому числі і такі, що про¬йшли перевірку у вищих судових інстанціях, якими з банків повністю стягуються суми переказаних грошей у зв'язку з невиконанням банками вимоги про перевірку розрахункових документів та про їх повернення (у разі виявлення невідповідності розрахункових документів встановленим вимогам).
Обов'язок перевірки розрахункового документа в частині номера рахунка та коду (номера) отримувача лежить також на банкові одержувача. При виявленні невід¬повідності банк одержувача має право затримати на строк до двох робочих днів за¬рахування коштів на рахунок одержувача. В іншому випадку банк, що обслуговує одержувача, несе відповідальність за шкоду, заподіяну суб'єктам переказу (абзац другий ч. 22.6 ст. 26 названого Закону).
Стаття 1073. Правові наслідки неналежного виконання банком операцій за рахун¬ком клієнта
1. У разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахун¬ка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
1. Стаття 1073 ЦК передбачає наслідки декількох видів порушень, які може допустити банк при обслуговуванні клієнта на підставі договору банківського рахунка. Таким порушенням перш за все називається несвоєчасне зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові. Це порушення тягне обов'язок банку сплатити одержувачеві проценти за весь період прострочення (їх розмір не встановлений, але
слід дійти висновку, що він має визначатись відповідно до ст. 1070 ЦК), а також відшкодувати збитки (без вирахування процентів, про які йшлося вище). Ця відпо¬відальність не виключає сплати банком пені на користь одержувача платежу. Про це див. п. З коментаря до ст. 1068 ЦК.
2. Безпідставне списання банком грошових коштів з рахунка клієнта тягне за собою відповідальність банку в вигляді сплати процентів і відшкодування завданих збитків. Такі ж наслідки тягне і порушення банком розпорядження клієнта про перерахування коштів з його рахунка. Мається на увазі, що помилкове перерахування банком коштів на рахунок іншого, ніж зазначений клієнтом в розрахунковому документі, одержувача тягне обов'язок банку перерахувати грошову суму відповідно до розрахункового документа. А безпідставно перераховану грошову суму банк має витребувати у особи, на рахунок якої кошти були зараховані
Стаття 1076. Банківська таємниця
1. Банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відо¬мостей про клієнта.
Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнімпосадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у ви¬падках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.
2. У разі розголошення банком відомостей, що становлять банківську таємницю, клієнт має право вимагати від банку відшкодування завданих збитків та моральної шкоди.
1. Обов'язок банку гарантувати таємницю банківського рахунка, операцій за рахун¬ком і відомостей про клієнта конкретизується в ст. 61 Закону «Про банки і банківську діяльність» [122]. У зв'язку з цим встановлюється, що банки зобов'язані:
1) обмежувати коло осіб, які мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю;
2) організувати спеціальне діловодство з документами, що містять банківську таємницю;
3) застосовувати технічні засоби для забезпечення несанкціонованого доступу до елект¬ронних та інших носіїв інформації; 4) застосовувати застереження щодо збереження банківської таємниці та відповідальності за її розголошення у договорах з клієнтами (однак невиконання цієї вимоги не є підставою для визнання договору недійсним).
При прийнятті на роботу на посади службовців банку відповідні особи підписують зобов'язання щодо збереження банківської таємниці.
2. Розголошення банком відомостей про банківський рахунок, операції за ним, а також відомостей про клієнта є підставою для відповідальності банку у вигляді відшкодування шкоди, а також моральної шкоди. Якщо виток інформації, що складає банківську таємницю, став наслідком винних дій органів, які уповноважені здійснювати банківський нагляд, збитки відшкодовуються цими органами (частина четверта ст. 61
Закону «Про банки і банківську діяльність»). Банківський нагляд розуміється як такий, що здійснюється Національним банком України (ст. 66, 67 названого Закону). Ці положення не виключають відповідальності інших державних органів, які мають право на отримання інформації, що належить до банківської таємниці, за її розголошення. Правовою підставою їх відповідальності є ст. 1166, 1167, 1174, 1176 ЦК
Так же есть Условия и правила предоставления банковских услуг «Приват Банка» (можно скачать на официальном сайте).
Для физических лиц придепозитном вкладе:
2.2.1.13. Вклад гарантируется Фондом гарантирования вкладов физических лиц в размере,
определенном действующим законодательством Украины на дату недоступности вклада.
2.2.1.14. Банк обязуется осуществлять обслуживание клиентов в соответствии с действующим
законодательством Украины и Тарифами Банка, действующими на момент совершения
операции.
2.2.1.15. При получении информации о несанкционированном списании денежных средств с
депозитного счета (в том числе при помощи SMS информирования от Банка) Клиент обязуется
немедленно сообщать об этом в Банк. При наступлении вышеуказанных случаев необходимо
обратиться в отделение Банка, в котором оформлен вклад или позвонить по телефону по
номеру 0 800 500 003 (круглосуточно. Бесплатно по Украине), 380 562 390 000 (для звонков из-за границы), 390 000 (для звонков в г. Днепропетровске)
2.9.2.12. Банк обязуется:
2.9.2.12.3. Обеспечивать сохранность средств КЛИЕНТА.
2.9.2.12.5. Хранить тайну операций по счету (счетам) Клиента. Без согласия Клиента сведения
третьим лицам по вопросам осуществления операций по счету (счетам) могут быть
предоставлены только в случаях, предусмотренных действующим законодательством Украины
2.9.2.13. КЛИЕНТ имеет право
2.9.2.13.3. Требовать своевременного и полного осуществления расчетов и других
обусловленных этим Договором услуг
ВСЕ ЭТО УВЕЛИЧИВАЕТ ВАШИ ШАНСЫ ВОЗВРАТА ДЕНЕГ ВО МНОГО РАЗ!!!
Как говориться, как Вы лодку назовете-так она и поплывет! Не о краже денег нужно подавать заявления в банк, суд, НацБанк, а о НЕ СОБЛЮДЕНИИ ДОГОВОРА И НАРУШЕНИИ ГРАЖДАНСКОГО КОДЕКСА!!!
А это уже совсем другая песня!
P.S. Сама попала в подобную ситуацию -исчезли деньги на счету через 2 минуты после пополения. Деньги сняты в другом городе…
О результате ответа Приват Банка сообщу обязательно
http://www.prostobank.ua/servisy/onlayn_konsu ... /%28sort%29/asc http://zvonki.octo.net/number.aspx/0800500003
Caller: НЕ СОБЛЮДЕНИИ ДОГОВОРА И НАРУШЕНИИ ГРАЖДАНСКОГО КОДЕКСА!!!
Мошенничество через Приватбанк (услуга «Экстренные деньги»): как воруют с карт
тоже объявление на СЛандо! Номера телефонов мошенников с которых мне звонили:
091-952-86-07, 063-4724149
0633128336 и еще один 0665441593.
0681649873 и 0635818681,
0952521792 представился Николаем из Донецка(покупатель)
0505529336 и 0507555008 типа представитель Сервиса Приват Банка Виталий Сергеевич
0995676439
0953773512
0638288395 типа Приват-банк .
0977993578
0501915845.
0501316609
http://in-net.org/2013/04/moshennichestvo-che ... dengi-u-lyudej/
Быть клиентом «ПриватБанка» сейчас особенно опасно
Пока «ПриватБанк» и сотовые операторы отрицают очевидные «дыры» в безопасности, мошенническая схема приобретает масштабы эпидемии...
на «proIT». Авторам от двух независимых источников поступили сообщения о мошеннических атаках с элементами социальной инженерии. Два случая объединяют схожие черты, что позволяет говорить о системности новой преступной схемы:
1) атакуют владельцев карт «Приватбанка»;
2) «наводка» на жертву через сайты частных объявлений;
3) входящие звонки якобы от сотрудников «Приватбанка».
Первый случай
- Жертва получает входящий звонок насчет товара, продаваемого через сайт объявлений. Мнимый покупатель живо интересуется характеристиками товара и возможными способами доставки, давая понять жертве, что вероятность сделки высока.
- В процессе обсуждения условий продажи «покупатель», имитируя плохую связь, несколько раз просит жертву перезвонить, т.е. совершить исходящий вызов. В процессе обсуждения всплывает еще один заинтересованный покупкой фигурант — якобы окончательный реципиент приобретаемого товара (согласно легенде, дядя делает подарок племяннику), и у него тоже возникают «проблемы со связью».
- В ходе торгов навязывается следующая схема расчета: «покупатель» перечисляет стоимость на указанный продавцом номер карты «Приватбанка», а продавец отправляет товар на указанное отделение «Новой Почты» до востребования.
- Вскоре жертва получает входящий звонок с анонимного номера. На другом конце провода представляются «службой безопасности Приватбанка» и, обращаясь к жертве по имени-отчеству, спрашивают, действительно ли ожидается пополнение карточки на точно указанную сумму. «Офицер безопасности» сообщает, что платеж временно не может быть принят в силу некоторых ограничений по карточке. Ограничения можно отключить прямо в ходе телефонного разговора, но для этого нужно пройти стандартную процедуру аутентификации «на от случай, если ваш телефон взял кто-то другой». Жертва отвечает на стандартные секретные вопросы, задаваемые в ходе процедуры аутентификации. «Офицер безопасности» подтверждает «зачисление» средств на карточный счет.
- В течение получаса после звонка от «службы безопасности», SIM-карта жертвы перестает восприниматься телефоном, обнаруживается невозможность зайти в систему «Приват24», а вскоре — и пропажа средств с карточного счета.
Второй случай во многом повторяет первый — выход на жертву через сайт объявлений, удаленная продажа товара путем зачисления денег на карточку «Приватбанка», входящий звонок от «службы безопасности». Отличие в том, что во втором случе мошенники реализуют более быструю схему, без завладения дубликатом SIM-карты.
- Жертва, согласившись на предложенные условия дистанционной покупки, отправляет SMS с реквизитами карточки, но через 5 минут получает звонок от «покупателя», который говорит, что не получил SMS и просит продиктовать номер карты и ФИО. Получив информацию, он пропадает на 2 часа, очевидно, чтобы вызвать у жертвы чувство неопределенности и острое чувство ожидания звонка. Наконец «покупатель» звонит и говорит, что деньги перечислил.
- Спустя 5 минут жертве поступает звонок со скрытого номера и человек на том конце провода, представившись сотрудником департамента «ПриватБанка» по работе с корпоративными клиентами, называет жертву по ФИО и спрашивает, ожидает ли она поступление точно указанной суммы на свой счет. Получив утвердительный ответ, «сотрудник банка» говорит: «Платеж на вашу карту осуществлен со счета юридического лица, а поскольку ваша карта не авторизована на получение средств от юридических лиц, вам необходимо провести такую авторизацию. Я вам помогу это сделать». «Сотрудник банка» объясняет жертве, что нужно подойти к банкомату «ПриватБанка», зайти в определенное меню, ввести свой номер телефона, пин-код карты и продиктовать код, полученный в SMS. Мошенник спрашивает, через какое время жертва будет находиться рядом с банкоматом, чтобы в телефонном режиме он смог бы помочь провести необходимые манипуляции с банкоматом. «Сотрудник» «ПриватБанка» перезванивает на 15 минут позже оговоренного времени, видимо с целью сыграть на эмоциональном состоянии жертвы, ожидающей получение крупного денежного перевода — очевидно ожидание крупной продажи должно нивелировать подозрение жертвы о чрезмерной легкости «сделки».
А подозрительных фактов более, чем достаточно. Тут и скорость сделки, и отсутствие торга, перечисление крупной суммы денег без каких-либо гарантий, перечисление средств со счета не физического, а юридического лица, безразличие «покупателя» к выбору почтового оператора, щедрость «покупателя», легко согласившегося на оплату пересылки, легкое согласие на оплату комиссии за перевод средств и отсутствие возражений на конвертацию стоимости указанной в долларах в гривны по максимальному курсу.
Во втором случае «сделка» сорвалась. Жертву выручила излишняя щепетильность. В частности, был сделан звонок оператору колл-центра «ПриватБанка» с целью выяснить, действительно ли необходимо «авторизовывать» карту для получения платежа от юридического лица. Вопрос вызвал недоумение у оператора, но когда ему сообщили детали «сделки», он предупредил о ее мошенническом характере. Стоит отметить, что и сам клиент заблаговременно подстраховал себя от возможного мошенничества и для подобных сделок использовал специально выпущенную карту с нулевым балансом.
Как понятно из описаний, успех преступной схемы обеспечен, среди прочего, успешной эксплуатацией крупной «дыры» в безопасности системы ДБО и мобильных операторов, о которой редакция «proIT» уже писала — несанкционированное получение дубликата SIM-карты, который используется для доступа к ДБО. Кроме того, обращают на себя внимание несколько других уязвимостей:
1) При вводе номера карты в любом терминале «Приватбанка» с целью пополнения, на экран высвечивается ФИО владельца полностью — именно таким образом мошенники узнают полные ФИО жертвы для звонков в «Приватбанк» от её лица.
2) Ни в одном из документов «Приватбанка», которые клиент подписывает при оформлении банковской карточки, нет предупреждения о том, что процедура аутентификации (ответы на секретные вопросы) может осуществляться только при инициировании звонка самим клиентом, но никогда – при поступлении входящего звонка.
3) Что бы ни говорили операторы о якобы принципиальной невозможности преступного завладения дубликатом SIM-карты, редакция продолжает получать фактические подтверждения того, что предоставления истории исходящих звонков де-факто является вполне достаточно для получения SIM-дубликата злоумышленниками.
Отвечая на вопрос редакции, знают ли в «ПриватБанке» о перечисленных и подобных схемах и как с ними борются, Олег Серга, пресс-секретарь «ПриватБанка», отмечает, что такие «схемы» практиковались мошенниками, как правило, в первой половине 2012 года. «Мы активно противодействуем подобным схемам мошенничества с картами клиентов. Во-первых, каждый клиент получает от банка информацию о том, как обезопасить себя от мошенничества, что сотрудники банка не имеют права связываться с клиентом по телефону и уточнять его личные данные, что пароли и другая информация от банка это секретная информация. Во-вторых, и самое главное, по каждому факту мошенничества мы проводим срочное расследование, легко с помощью камер наблюдения и других данных определяем личность мошенника и передаем материалы в МВД для начала уголовного производства. За последний год привлечено к уголовной ответственности более двух десятков групп мошенников, на расследовании сейчас находится более сотни подобных дел. Наши системы информационной безопасности позволяют очень быстро выйти на мошенников и привлечь к ответственности. В-третьих, по результатам расследования, если не выявлена вина и причастность к мошенничеству самого клиента (а таких случаев довольно много), клиенту банк компенсирует потерянные средства и далее возмещает их за счет привлекаемых к ответственности мошенников».
В то же время, в «ПриватБанке» считают, что ФИО клиента надежно защищены, поскольку выдаются только после авторизации через карту. «При проведении операции в терминалах требуется обязательная идентификация клиента через его карту. При пополнении карты по номеру подтверждающая информация о владельце карты появляется на экране только на финальной стадии операции после валидации клиента и подтверждения операции паролем. Таким образом, информацию о владельце карты на которую перечисляются деньги может видеть только идентифицированный клиент банка после подтверждения операции перевода», — утверждает Олег Серга.
Тем не менее, практический эксперимент, проведенный редакцией «proIT» доказывает обратное — чтобы заполучить ФИО жертвы с помощью терминала пополнения карта «ПриватБанка» вовсе не нужна. Терминал предлагает и другой — гораздо более «дырявый» — способ авторизации, путем введения одноразового пароля, пришедшего в SMS на указанный в терминале номер. В данном случае идентификатором выступает не банковская карта, а номер телефона. Поскольку стартовый пакет любого оператора можно купить на каждом углу, а после заполучения ФИО жертвы попросту выкинуть, редакция считает де-факто доказанной незащищенность персональных данных клиентов «ПриватБанка».
Что касается предупреждения клиента о том, что процедура аутентификации (ответы на секретные вопросы) может осуществляться только при инициировании звонка самим клиентом, но никогда — при поступлении входящего звонка, пресс-секретарь «ПриватБанка» говорит, что каждый клиент при получении карты банка подписывает стандартную оферту, где четко прописана процедура защиты личных данных. «Кроме того, данная информация сообщается клиентов в ходе коммуникаций с ним от имени банка по СМС, на чеках банкоматов, в информационных материалах банка»,
Особое внимание он обращает на тот факт, что никогда и ни при каких обстоятельствах сотрудники банка не звонят клиентам с личных мобильных номеров и никогда не требуют диктовать пароли. «Пароли банка никому передавать нельзя никаким способом», — подчеркивает представитель банка. Однако, как подсказывает практика, мало кто из клиентов об этом знает.
Примечательно, что жертва во втором случае была прекрасно осведомлена о нюансах подобных мошеннических схем, но когда ее саму взяли в «оборот» что-то неладное она заподозрила лишь в последний момент. Выходит, если такого рода схемы еще пользуются популярностью, значит у мошенников есть и положительные результаты. А это говорит о отм, что банкам, особенно тем, которые активно внедряют новые услуги, следуют более интенсивно вести разъяснительную деятельность среди клиентов об основах финансовой безопасности и особенностях своей политики безопасности.
А вот у жертвы первого случая перспективы вернуть средства, к сожалению, неутешительные. В «ПриватБанке» её попросту отфутболили с формулировкой «не можем оказать правовой помощи, так как вами была разглашена конфиденциальная информация». После определенного давления, «ПриватБанк» указал жертве ФИО владельца и номер карточки, на которую были переброшены украденные деньги, и показал видеозапись процесса снятия наличности в одном из банкоматов Донецка, на которой мало что можно разобрать. На этом «ПриватБанк» умыл руки. Заявление, принятое Святошинской милицией (по месту проживания жертвы), отфутболили в Донецк — по месту снятия денег. «И всё. Ни слуху, ни духу. Следователя местного поймать по телефону просто нереально», — подводит печальный итог жертва первого случая.
http://crime.in.ua/news/20130808/privat-riski , http://zvonki.octo.net/number.aspx/0800500003
на обратной стороне карты сверху есть контактные номера
0800500003 - горячая бесплатная линия Привата
попалась на их уловки, так обидно. Хотела njdfh продать. Позвонил мужик, говорит хочу товар купить, какое состояние, дефекты есть, почтой высылаете. Договорились, что переведёт на карту приватовскую, а я её специально для этой цели сделала, до этого не пользовалась ни разу, поэтому не в курсе была, что у них услуга есть такая экстренные деньги, что ты можешь снять деньги без самой карточки, а с помощью своего телефона. На следующий день звонит другой мужчина, типа сотрудник банка. Говорит, ожидаю ли я перечисления в размере *600 грн, я в ответ - да. Говорит, что будут переводить с зарплатной карточки и для этой операции он мне вышлет код с номера 10060, а я должна продиктовать его. Раз пять высылал, по его словам, система зависла и не получалось перевести, а на пятый раз снялись 1300. Наверное подбирал комбинации распространённых пин-кодов, а у меня был 1234, придумала, чтоб не забыть. Сначала ничего понять не могла, т. к. лимит на карте 300 грн., а в банке выяснилось, что его увеличили они сами, а смс-ки я никакой не получала(плохая связь значит - так ответила сотрудница банка). Вот так вот. А когда писала заявление в банке оказалось, что таких как я ,дурочек, очень много - целая пачка заявлений.
http://sovet.kidstaff.com.ua/advice-16352
Мошенничество с кредитками Приватбанка
..неужели НИКТО из пострадавших Законов не читает?!
Даю выкопировку с Гражданского Кодекса Украины о Банковском счете:
ГЛАВА 72 БАНКІВСЬКИЙ РАХУНОК
Стаття 1066. Договір банківського рахунка
1. За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
2. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
Стаття 1067. Укладення договору банківського рахунка
1. Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визна¬ченій ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.
2. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що від¬повідають закону та банківським правилам.
Стаття 1068. Операції за рахунком, що виконуються банком
1. На підставі договору банківського рахунка банк вчиняє для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичая¬ми ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка (а не будь-які операції, передбачені договором, чи ті, вчинення яких вимагає клієнт).
Відповідно до п. 2.3 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті України [432] «відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа, в тому числі номерів рахунків і назв банків, суми податку на додану вартість і кодів бюджетної класифікації, несе особа, яка оформила цей документ і подала його до обслуговуючого банку». Це правило формулює диспозицію норми цивільного права (якщо йдеться про розрахунковий документ, який оформлений від імені юри¬дичної особи, то цьому правилу слід надати також господарсько-правового змісту). Проте на банк при виконанні на вимогу клієнта переказу грошей також покладається низка обов'язків, які б виключали здійснення безпідставного переказу грошей. Це такі обов'язки: 1) прийняти паперові розрахункові документи, які надаються клієнтом особисто, якщо інше не передбачено договором (ч. 22.5 ст. 22 Закону «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» [128]); 2) перевірити відповідність номера плат¬ника і його коду та приймати розрахунковий документ тільки в разі їх збігу, а також перевірити повноту, цілісність та достовірність розрахункового документа в порядку, встановленому Національним банком. Обсяг перевірки розрахункового документа, яку здійснюють банки, визначається п. 2.4 і 2.5 названої вище Інструкції. Невиконання банком вимог щодо перевірки розрахункових документів тягне відповідальність банка «за шкоду, заподіяну платникові» (ч. 22.6 ст. 22 Закону «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»). З'явились судові рішення, в тому числі і такі, що про¬йшли перевірку у вищих судових інстанціях, якими з банків повністю стягуються суми переказаних грошей у зв'язку з невиконанням банками вимоги про перевірку розрахункових документів та про їх повернення (у разі виявлення невідповідності розрахункових документів встановленим вимогам).
Обов'язок перевірки розрахункового документа в частині номера рахунка та коду (номера) отримувача лежить також на банкові одержувача. При виявленні невід¬повідності банк одержувача має право затримати на строк до двох робочих днів за¬рахування коштів на рахунок одержувача. В іншому випадку банк, що обслуговує одержувача, несе відповідальність за шкоду, заподіяну суб'єктам переказу (абзац другий ч. 22.6 ст. 26 названого Закону).
Стаття 1073. Правові наслідки неналежного виконання банком операцій за рахун¬ком клієнта
1. У разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахун¬ка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
1. Стаття 1073 ЦК передбачає наслідки декількох видів порушень, які може допустити банк при обслуговуванні клієнта на підставі договору банківського рахунка. Таким порушенням перш за все називається несвоєчасне зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові. Це порушення тягне обов'язок банку сплатити одержувачеві проценти за весь період прострочення (їх розмір не встановлений, але
слід дійти висновку, що він має визначатись відповідно до ст. 1070 ЦК), а також відшкодувати збитки (без вирахування процентів, про які йшлося вище). Ця відпо¬відальність не виключає сплати банком пені на користь одержувача платежу. Про це див. п. З коментаря до ст. 1068 ЦК.
2. Безпідставне списання банком грошових коштів з рахунка клієнта тягне за собою відповідальність банку в вигляді сплати процентів і відшкодування завданих збитків. Такі ж наслідки тягне і порушення банком розпорядження клієнта про перерахування коштів з його рахунка. Мається на увазі, що помилкове перерахування банком коштів на рахунок іншого, ніж зазначений клієнтом в розрахунковому документі, одержувача тягне обов'язок банку перерахувати грошову суму відповідно до розрахункового документа. А безпідставно перераховану грошову суму банк має витребувати у особи, на рахунок якої кошти були зараховані
Стаття 1076. Банківська таємниця
1. Банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відо¬мостей про клієнта.
Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнімпосадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у ви¬падках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.
2. У разі розголошення банком відомостей, що становлять банківську таємницю, клієнт має право вимагати від банку відшкодування завданих збитків та моральної шкоди.
1. Обов'язок банку гарантувати таємницю банківського рахунка, операцій за рахун¬ком і відомостей про клієнта конкретизується в ст. 61 Закону «Про банки і банківську діяльність» [122]. У зв'язку з цим встановлюється, що банки зобов'язані:
1) обмежувати коло осіб, які мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю;
2) організувати спеціальне діловодство з документами, що містять банківську таємницю;
3) застосовувати технічні засоби для забезпечення несанкціонованого доступу до елект¬ронних та інших носіїв інформації; 4) застосовувати застереження щодо збереження банківської таємниці та відповідальності за її розголошення у договорах з клієнтами (однак невиконання цієї вимоги не є підставою для визнання договору недійсним).
При прийнятті на роботу на посади службовців банку відповідні особи підписують зобов'язання щодо збереження банківської таємниці.
2. Розголошення банком відомостей про банківський рахунок, операції за ним, а також відомостей про клієнта є підставою для відповідальності банку у вигляді відшкодування шкоди, а також моральної шкоди. Якщо виток інформації, що складає банківську таємницю, став наслідком винних дій органів, які уповноважені здійснювати банківський нагляд, збитки відшкодовуються цими органами (частина четверта ст. 61
Закону «Про банки і банківську діяльність»). Банківський нагляд розуміється як такий, що здійснюється Національним банком України (ст. 66, 67 названого Закону). Ці положення не виключають відповідальності інших державних органів, які мають право на отримання інформації, що належить до банківської таємниці, за її розголошення. Правовою підставою їх відповідальності є ст. 1166, 1167, 1174, 1176 ЦК
Так же есть Условия и правила предоставления банковских услуг «Приват Банка» (можно скачать на официальном сайте).
Для физических лиц придепозитном вкладе:
2.2.1.13. Вклад гарантируется Фондом гарантирования вкладов физических лиц в размере,
определенном действующим законодательством Украины на дату недоступности вклада.
2.2.1.14. Банк обязуется осуществлять обслуживание клиентов в соответствии с действующим
законодательством Украины и Тарифами Банка, действующими на момент совершения
операции.
2.2.1.15. При получении информации о несанкционированном списании денежных средств с
депозитного счета (в том числе при помощи SMS информирования от Банка) Клиент обязуется
немедленно сообщать об этом в Банк. При наступлении вышеуказанных случаев необходимо
обратиться в отделение Банка, в котором оформлен вклад или позвонить по телефону по
номеру 0 800 500 003 (круглосуточно. Бесплатно по Украине), 380 562 390 000 (для звонков из-за границы), 390 000 (для звонков в г. Днепропетровске)
2.9.2.12. Банк обязуется:
2.9.2.12.3. Обеспечивать сохранность средств КЛИЕНТА.
2.9.2.12.5. Хранить тайну операций по счету (счетам) Клиента. Без согласия Клиента сведения
третьим лицам по вопросам осуществления операций по счету (счетам) могут быть
предоставлены только в случаях, предусмотренных действующим законодательством Украины
2.9.2.13. КЛИЕНТ имеет право
2.9.2.13.3. Требовать своевременного и полного осуществления расчетов и других
обусловленных этим Договором услуг
ВСЕ ЭТО УВЕЛИЧИВАЕТ ВАШИ ШАНСЫ ВОЗВРАТА ДЕНЕГ ВО МНОГО РАЗ!!!
Как говориться, как Вы лодку назовете-так она и поплывет! Не о краже денег нужно подавать заявления в банк, суд, НацБанк, а о НЕ СОБЛЮДЕНИИ ДОГОВОРА И НАРУШЕНИИ ГРАЖДАНСКОГО КОДЕКСА!!!
А это уже совсем другая песня!
P.S. Сама попала в подобную ситуацию -исчезли деньги на счету через 2 минуты после пополения. Деньги сняты в другом городе…
О результате ответа Приват Банка сообщу обязательно
http://www.prostobank.ua/servisy/onlayn_konsu ... /%28sort%29/asc http://zvonki.octo.net/number.aspx/0800500003
Caller: НЕ СОБЛЮДЕНИИ ДОГОВОРА И НАРУШЕНИИ ГРАЖДАНСКОГО КОДЕКСА!!!